Дослідження функції на монотонність. Екстремуми функції
Щоб дослідити функцію на монотонність, скористайтесь такою схемою:
- знайдіть область визначення функції;
- знайдіть похідну функції і область визначення похідної;
- знайдіть нулі похідної, тобто значення аргументу, при яких похідна дорівнює нулю;
- на числовому промені позначте спільну частину області визначення функції і області визначення її похідної, а на ній — нулі похідної;
- визначте знаки похідної на кожному з отриманих проміжків;
- за знаками похідної визначте, на яких проміжках функція зростає, а на яких спадає;
- запишіть відповідні проміжки через крапку з комою.
Точки області визначення функції, в яких похідна функції дорівнює нулю або не існує, називаються критичними точками функції.
Точка х0 називається точкою максимуму функції F(x), якщо для всіх значень аргументу х з деякого околу точки х0 значення функції менші або дорівнюють її значенню в точці х0.
Точка х0 називається точкою мінімуму функції F(x), якщо для всіх значень аргументу х з деякого околу точки х0 значення функції більші або дорівнюють її значенню в точці х0.
Точки мінімуму і максимуму функції називаються точками екстремуму функції.
Значення функції в точці максимуму називається максимумом функції. Значення функції в точці мінімуму називається мінімумом функції.
Мінімуми і максимуми функції називаються екстремумами функціями.
Якщо функція неперервна в деякій точці і в околі цієї точки зліва від неї похідна функції додатна, а справа від неї від’ємна, то дана точка є точкою максимуму функції.
Якщо функція неперервна в деякій точці і в околі цієї точки зліва від неї похідна функції від’ємна, а справа від неї додатна, то дана точка є точкою мінімуму функції.
Зверніть увагу! Не кожна критична точка є точкою екстремуму.
Щоб дослідити функцію на екстремуми, знайдіть знаки похідної на її області визначення, користуючись схемою для дослідження функції на монотонність. Визначте, які з критичних точок є точками екстремуму.
Якщо необхідно знайти екстремуми функції, знайдіть значення функції в точках екстремуму.
Звичайно графік функції розміщений навколо точки дотику з однієї сторони від дотичної. Якщо ж у точці дотику графік функції переходить з однієї сторони дотичної на другу, то такі точки називаються точками перегину функції.
Для того щоб графік функції мав перегин у деякій точці, необхідно, щоб друга похідна функції в цій точці дорівнювала нулю, або щоб друга похідна в цій точці не існувала.