Євразія. Загальні відомості
Материк займає понад третину суші Землі. На його території проживає майже три чверті населення земної кулі. Площа Євразії разом з островами перевищує 53 млн. км2. Тут знаходяться дві частини світу — Європа й Азія. Межа між ними має умовне значення та проходить по східному схилу Уральських гір, річці Ембі й північному узбережжю Каспійського моря. Далі Азію і Європу розділяють Азовське і Чорне моря.
На півночі материкова частина Євразії досягає 77°44' пн. ш. на мисі Челюскін. Крайня південна точка — мис Піай знаходиться на півострові Малакка (1°17' пн. ш.). Крайня західна точка — мис Рока, а крайня східна — мис Дежнєва. Материк знаходиться в усіх природних зонах Північної півкулі. Океани утворюють біля берегів численні моря, затоки і протоки. На материковій обмілині знаходяться великі острови Великобританія й Ірландія. Від материка острови відокремлює протока Ла-Манш. На заході материка виділяється великий Скандинавський півострів, Ютландія, на південному заході — Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський.
Південна Європа і Південно-Західна Азія омиваються внутрішніми морями — Середземним і Чорним. Проникнення холодних, глибинних вод океану в Середземне море обмежене підводним порогом, що проходить через вузьку Гібралтарську протоку. У Середземному морі знаходяться такі великі острови як Корсика, Сицилія. Через протоку Дарданелли, Мармурове море і протоку Босфор Середземне море з'єднується з Чорним. Серед великих північних островів виділяються Нова Земля, архіпелаг Земля Франца-Йосифа, Шпіцберґен, Ісландія. З півдня уздовж берегів Євразії у Тихому океані проходить тепла течія Куросіо.
Дослідження материка
Наукові дослідження Азії почались у XVIII ст. У цей час організувалися Північна і Камчатська експедиції, у процесі яких вивчаються заполярні райони. Видатними географами О. Гумбольдтом, П. Семеновим-Тян-Шанським, Н. Пржевальським, Ф. Литці, Ф. Врангелем, К. Арсеньєвим, В. Обручевим та іншими були вивчені природні умови, складені карти доти незвіданих куточків Євразії.