Будова і функції сечовидільної системи
Виділення — процес видалення з організму непотрібних і шкідливих продуктів обміну речовин. У виділенні кінцевих продуктів обміну беруть участь нирки, легені, потові залози і кишечник. СО2 і водяна пара виділяються через легені. Незначна кількість води та розчинених у ній сечовини і мінеральних солей виводяться через потові залози. Більша частина продуктів обміну виділяється через сечовидільну систему.
Основний орган виділення — нирки. Вони мають складну будову, що відбиває складність їх функцій. Крім нирок, до органів виділення належать сечовід, сечовий міхур, сечівник. Нирки — парний орган, що має бобоподібну форму і масу до 100 г. Розміщені нирки в черевній порожнині, прилягають до її задньої стінки на рівні поперекових хребців. Нирка зовні вкрита дуже щільною сполучнотканинною капсулою, яку оточує жирова капсула. Ниркова тканина складається з двох шарів: зовнішнього — кіркового і внутрішнього — мозкового. Мозковий шар утворює 15–20 пірамід. У середині пірамід проходять тонкі трубочки, що закінчуються отворами в сосочках, які виступають у невелику порожнину — ниркову миску. Нирка має складну мікроскопічну будову і містить близько 1 млн структурно-функціональних одиниць — нефронів. Нефрон складається з капсули (у вигляді двошарової чаші), в якій міститься клубок капілярів, і системи канальців. Стінки канальців утворені одним шаром епітеліальних клітин. Капсула розташована в кірковому шарі, від неї відходить звивистий каналець першого порядку, який іде до мозкового шару і, випрямляючись, утворює петлю. Петля повертається в кірковий шар і там утворює звивистий каналець другого порядку, що впадає в збірну трубочку. Збірні трубочки, зливаючись, відкриваються в порожнини ниркових мисок, від яких відходять сечоводи.
Сеча утворюється з плазми крові. Процес утворення сечі починається в капсулах зовнішнього шару нирок. Коли кров проходить через капіляри клубочків, то з її плазми витискаються (фільтруються) вода і розчинені в ній речовини. Фільтрація здійснюється тому, що судина, яка приносить кров до клубочка, ширша від судини, яка виносить кров з нього. У клубочку створюється високий тиск, що у два і більше разів перевищує тиск крові в інших капілярах. Відфільтровану рідину називають первинною сечею. За добу в організмі може утворюватися до 150–180 л первинної сечі. За концентрацією розчинених речовин первинна сеча не відрізняється від кров’яної плазми. У ній, крім продуктів дисиміляції, містяться амінокислоти, глюкоза, іони неорганічних речовин тощо. У первинній сечі, на відміну від плазми крові, немає білків, оскільки вони не фільтруються. Таким чином, первинна сеча є фільтратом плазми крові, а головною фільтруючою силою є тиск крові в капілярному клубочку.
Із капсул первинна сеча проходить у первинний каналець, потім у вторинний каналець, які густо обплетені сіткою капілярів. У цій частині нефрону відбувається всмоктування в кров більшої частини води і деяких речовин: глюкози, амінокислот, білків, вітамінів, іонів неорганічних речовин. Первинна сеча, що потрапила до збірної трубочки, називається вторинною. Вона містить сечовину, сечову кислоту, аміак тощо. За добу може утворитися до 1,5 л вторинної сечі. Якщо нирки функціонують нормально, то у вторинній сечі відсутні білок і глюкоза. Із канальців вторинна сеча збирається в ниркову миску, а потім по сечоводах надходить у сечовий міхур. Наповнення сечового міхура призводить до розтягнення його стінки. Нервові закінчення, які є в стінці, подразнюються, сигнали надходять у центральну нервову систему, і людина відчуває потяг до виділення сечі. Воно здійснюється через сечовивідний канал і перебуває під контролем нервової системи.
Функції нирок: видільна; регуляція об’єму крові, лімфи і тканинної рідини; забезпечення сталості осмотичного тиску та іонного складу рідин внутрішнього середовища організму; регуляція артеріального тиску та кровотворення.
Порушення діяльності нирок. Профілактика захворювань органів виділення
Порушення або припинення функції нирок викликається потраплянням інфекції в ниркову паренхіму. Сприяють цьому переохолодження організму, нирок, простуда. Хвороби нирок розвиваються також при отруєнні солями важких металів, ліками, кислотами тощо. Шкідливий вплив на нирки справляє споживання надто гострої їжі. Алкоголь уражає клітини епітелію нирок, порушує або припиняє утворення сечі. Часто в хворих нирках утворюються камені.
Щоб запобігти захворюванням нирок, слід дотримуватися певних гігієнічних вимог: правильно харчуватися, своєчасно лікувати зуби, ангіну, загартовувати свій організм, бути обережним з різними отрутами, приймати ліки лише за призначенням лікаря, дотримуватися особистої гігієни.