Походження людини. Особливості виду Homo sapiens. Соціальне та культурне уападкування
Походження людини - одна з найважливіших проблем природознавства. На перших етапах антропогенезу (виникнення і формування людини в процесі еволюції) біологічні фактори відігравали провідну роль. У подальших етапах визначальними стали соціальні фактори.
Рушійні сили антропогенезу
|
Біологічні фактори еволюції |
Соціальні фактори еволюції |
|
Різноманітність |
|
|
головні:
елементарні:
|
|
|
Провідна роль |
|
|
відігравали провідне значення на ранніх етапах |
відіграють провідне значення на сучасному етапі |
|
Роль в еволюції |
|
|
морфо-фізіологічні, генетичні характеристики людини розумної |
прямоходіння, рука, розвинутий мозок, друга сигнальна система і абстрактне мислення |
|
Роль на сучасному етапі |
|
|
прояв біологічних особливостей, які закріплені генетично |
прояв соціальних особливостей, які не закріплені генетично, та їх формування в процесі навчання та виховання |
Соціальні рушійні сили, що забезпечують формування людини як соціальної істоти:
- праця - це планова діяльність, пов’язана з використанням спеціальних знарядь;
- суспільний спосіб життя - це відносини між людьми як суспільними істотами, які встановлюються в процесі їхньої спільної діяльності;
- мова - це спосіб передачі інформації від однієї людини до іншої, який забезпечує спілкування й передавання досвіду від одного покоління до наступного.
Головні біологічні фактори еволюції людини - це боротьба за існування та природний добір, які мають закономірний спрямований характер, тобто забезпечували і забезпечують відбір ознак за фізичними показниками і за рівнем розумового розвитку.
Елементарні біологічні фактори еволюції забезпечують різноманітність спадкових ознак і умови для дії головних рушійних сил, тобто мають неспрямовуючий випадковий характер.
Еволюція людини. Раси, нації, народності
Процес еволюції людини, або антропогенез, - це історичний процес виникнення і формування людини сучасного типу. В антропогенезі виділяють три етапи: найдавніші люди (архантропи), давні люди (палеоантропи) і сучасні викопні люди (неоантропи). На ранніх стадіях антропогенезу - в архантропів і палеоантропів - провідне значення мав природний добір, який, утім, сприяв переважному виживанню людей з яскраво вираженими соціальними якостями. На стадії неоантропів у людей з’явилося житло, одяг, вони оволоділи вогнем - у результаті знизився ступінь їхньої залежності від умов середовища і значення біологічних факторів; провідними стали соціальні фактори. Закони суспільного життя відіграють спрямовуючу роль у соціальному прогресі людства. У цьому полягає своєрідність еволюції людини.
Народність - це територіальна, мовна, економічна і культурна спільнота людей, яка склалася історично. Нація - це стійка сукупність людей, що історично склалася на основі спільного економічного життя, території, мови і психічних особливостей, які виявляються в культурі й побуті. Український народ - це нація. До складу української нації входять різні народності. Раса - це група людей, яка склалася історично у певних географічних умовах і має деякі спільні спадково зумовлені морфологічні й фізіологічні ознаки. Усі раси, з погляду біології, належать до одного виду - Людина розумна. У складі сучасного людства виділяють три основні расові групи: європеоїдну, негроїдну і монголоїдну.