Розпад Радянського Союзу i відродження незалежності України. Перебудова в СРСР й Україна

1985–1991 рр. стали останнім періодом існування СРСР. Уже на початку 80-х рр., особливо після смерті Л. Брежнєва і швидкої зміни двох генеральних секретарів КПРС (Ю. Андропова та К. Черненка) протягом двох років, стала очевидною системна (насамперед політико-ідеологічна) криза радянського режиму в Україні. Усе більша кількість людей переконувалась у безпорадності радянського керівництва.

Певні надії виникли після приходу до влади в СРСР М. Горбачова. З його ініціативи в країні почалася перебудова, яку офіційна партійна пропаганда підносила як відновлення, модернізацію всіх сфер життя, «очищення» соціалізму від негативних нашарувань минулого, надання йому «другого дихання» й гуманного, демократичного характеру. За своєю суттю перебудова була спробою партійно-державної верхівки СРСР вивести країну з глибокої кризи, що охопила всі сфери суспільства й набувала системного характеру.

Якийсь час вище радянське керівництво в Москві, а особливо його представники в Україні, не уявляли собі всієї глибини й розмаху кризи, що почалася. Свідченням цього була утопічна політика «прискорення», яка передбачала без істотних змін у системі виробничих відносин, форм власності й політичного устрою до 2000 р. здійснити могутній економічний ривок і вирішити традиційні соціальні проблеми радянського суспільства.