Основні теорії хімії

У 1861 р. російський учений Олександр Михайлович Бутлеров сформулював основні положення теорії хімічної будови органічних сполук. Ця теорія не лише вивела органічну хімію з безвиході, що утворилась у ній у другій половині ХІХ ст., а й заклала наукові основи органічної хімії і показала її найважливіші закономірності.

Основні положення теорії О. М. Бутлерова про будову органічних сполук полягають ось у чому:

1) атоми в молекулах сполучені один з одним у певній послідовності відповідно до їхньої валентності;

2) властивості речовин залежать не лише від того, які атоми і в якій кількості входять до складу молекул, а й від того, в якому порядку вони сполучені між собою, тобто від хімічної будови молекул;

3) атоми або групи атомів, які утворили молекулу, взаємно впливають один на одного, що й зумовлює реакційну здатність молекули.

О. М. Бутлеров перший обґрунтував доцільність введення в органічну хімію структурних формул речовин, назвав їх формулами будови. Це хімічні формули, у яких відображений порядок сполучення атомів у молекулі.

Теорія Бутлерова пояснила і явище ізомерії.

Ізомери – це речовини, які мають однаковий якісний і кількісний склад молекул, але різну будову, що й спричиняє різні фізичні та хімічні властивості.

Ще одна з найважливіших теорій хімії – це теорія електролітичної дисоціації. Добре відомо, що є речовини, які в розчиненому або розплавленому стані проводять електричний струм. З другого боку, є речовини, які за тих самих умов електричного струму не проводять. Перші речовини дістали назву електролітів, другі – неелектролітів.

До електролітів належать кислоти, солі і основи, до неелектролітів – більшість органічних сполук.

Розпад електролітів на йони при розчиненні їх у воді називається електролітичною дисоціацією.

Для пояснення поведінки електролітів шведський вчений Сванте Арреніус у 1887 році запропонував теорію електролітичної дисоціації. Суть цієї теорії зводиться до таких трьох положень:

1) електроліти при розчиненні у воді розпадаються (дисоціюють) на йони – позитивно і негативно заряджені;

2) під дією електричного струму йони рухаються: позитивно заряджені до катода, негативно заряджені – до анода. Тому перші називаються катіонами, другі – аніонами;

3) дисоціація – процес оборотний, паралельно з розпадом молекул на йони (дисоціацією) відбувається процес сполучення йонів у молекули (моляризація).