Економічне життя в першій половині 90-х рр.

На економіку України впливали загальна економічна криза, що охопила колишній СРСР в останнє десятиліття його існування, розпад загальносоюзного економічного комплексу.

У таких умовах, як показує досвід пострадянських держав, життя вимагає рішучості в реформуванні економіки. Пасивні й непослідовні кроки з реформування економіки вкрай негативно позначилися на стані індустрії України, однієї з найбільш розвинутих у колишньому СРСР. Розрив традиційних економічних зв’язків і відсутність нових, побудованих на ринкових відносинах, руйнування централізованих поставок сировини, матеріалів, енергоносіїв, нерозпорядливість керівників призвели до падіння рівня виробництва. Багато підприємств виявилися на грані зупинки, більшість їх працювали неритмічно.

Основна увага держави була прикута до так званих базових галузей, тоді як підприємства легкої й харчової промисловості простоювали або працювали не на повну потужність.

Приватизація державної власності відбувалася повільно й не мала істотного впливу на економіку.

Руйнівні процеси характеризували ситуацію в сільськогосподарському виробництві. З нього продовжували «викачувати» кошти, вироблену продукцію, надаючи колосальні кредити, що швидко знецінювалися. Більшість колгоспів і радгоспів ставали безнадійними боржниками, трансформувалися в КСП, а обсяги виробництва сільськогосподарської продукції щорічно падали.

Вихід із «рубльової» зони вимагав створення власної фінансової системи й грошової одиниці. Однак у першій половині 90-х рр. не було зроблено нічого, що могло б принести позитивні результати. Темпи інфляції в Україні були чи не найвищими в світі.