Тканини рослини, їх функції та взаємозв’язок
Тіло вищої рослини складається з органів. Органи рослин побудовані з тканин — систем клітин, що мають спільне походження, будову, виконують властиву їм функцію.
Серед тканин виділяють малодиференційовані — твірні (меристеми) та високодиференційовані — постійні.
Твірні тканини (меристеми) складаються з дрібних щільно прилеглих одна до одної клітин із тонкою оболонкою та великими ядрами. Вони поділяються за походженням на первинні та вторинні. Первинні забезпечують первинний ріст у довжину пагона, появу листків і пазушних бруньок (верхівкова та вставна меристеми) та ріст у довжину кореня (верхівкова меристема). Вторинні меристеми (камбій та корковий камбій) при поділі забезпечують ріст стебла і кореня в товщину. Меристеми дають початок усім іншим тканинам.
Постійні тканини складаються з клітин, які втратили здатність до поділу і виконують інші функції. Серед них розрізняють основні, покривні, провідні та механічні тканини. Покривні тканини захищають рослини від впливу несприятливих умов, зовнішніх чинників та ушкоджень і забезпечують зв’язок із довкіллям. Покривна тканина, яка складається з живих клітин без міжклітинників, називається шкіркою. У деревних рослин замість шкірки утворюється корок, що складається з мертвих клітин. Продихи та сочевички, які розташовані в покривній тканині, забезпечують зв’язок із навколишнім середовищем. Продихи — вузькі отвори між двома особливими зеленими клітинками (серед живих клітин шкірки). Сочевички — багатоклітинні утворення корка у вигляді горбочків (мертві клітини).
В основній тканині між оболонками суміжних клітин розміщені великі порожнини — міжклітинники.
Механічні тканини надають органам міцності та пружності. Завдяки їм здійснюється постійний зв’язок між органами рослин. Провідними елементами є судини (забезпечують висхідний потік води з мінеральними речовинами) та ситоподібні трубки (клітини, що забезпечують низхідний потік органічних речовин). Об’єднання провідних елементів утворює так звані провідні пучки.