Теплові двигуни

Тепловим двигуном називається пристрій, у якому внутрішня енергія палива перетворюється на механічну енергію. У теплових машинах внутрішня енергія, звільняючись при згорянні палива, перетворюється на механічну енергію.

Існує кілька видів теплових двигунів:

- двигун внутрішнього згоряння;

- парова та газова турбіни;

- реактивний двигун.

Для характеристики ефективності теплового двигуна використовують коефіцієнт корисної дії (ККД).

ККД — відношення роботи, що виконується двигуном, до кількості теплоти, одержаної від нагрівача.

З усіх видів енергії 90 % отримують за рахунок згоряння палива. У ІІ столітті до нашої ери Герон Олександрійський створив парову машину — прообраз парової турбіни. Першу практично діючу парову машину створили Іван Ползунов у 1766 році та Джеймс Ватт у 1784 році. Перший двигун внутрішнього згоряння з’явився в 1860 році (його винахідник французький інженер Етьєн Ленуар). У 1892 році німецький інженер Рудольф Дизель створив новий двигун внутрішнього згоряння на більш дешевому паливі.

На сьогодні перед людьми стоїть велика проблема — забруднення довкілля. Відомий американський метеоролог Баттін писав: «Одне з двох: або люди зроблять так, що в повітрі стане менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей».

Напрями розв’язання проблем екології:

• удосконалення теплових двигунів, підвищення їх ККД,

• використання інших видів палива,

• використання нетрадиційних джерел енергії,

• економія енергії,

• більш повне використання палива.