Однорідні й неоднорідні означення. Узагальнювальні слова і розділові знаки при них
Однорідні й неоднорідні означення
Однорідними називаються означення, які:
- виражають ознаку одного порядку — колір, розмір, матеріал тощо: В одну мить усі вікна в дівочій половині гуртожитку розчинялись, і поспішно висувались біляві, чорняві, руді, каштанові, кудлаті і прилизані голівки.
- однаково належать до того самого пояснювального слова і мають з ними безпосередній зв’язок: Запашна, співуча, гнучка і милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — рідна мова.
Однорідні означення зазвичай можна, замінити одним словом: У полі зацвітуть пахучі, ніжні, голубі (привабливі) фіалки. Однорідними є також епітети (означення в переносному значенні).
Неоднорідними називаються означення, якщо вони характеризують предмет із різних боків: Погідне блакитне небо дихало над землею теплом.
Розділові знаки між однорідними означеннями
Однорідні означення розділяються комами, якщо:
- означення показують ознаки одного порядку, тобто характеризують предмет з одного боку: Над Дніпром широким, вільним, де луги й степи цвіли, наші прадіди поляни оселились і жили.
- наступне означення пояснює перше: Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч.
- вони є художніми означеннями (епітетами): І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна і чарівна.
- вони стоять безпосередньо після означуваного слова: Ніч розляглась на безкраїх просторах, таких свіжих, зелених.
- спочатку стоїть непоширене означення, виражене прикметником або дієприкметником, а потім — поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, що виступають у ролі однорідних означень: Лупиться під палаючим сонцем старенький, вимитий дощами дах.
Зверніть увагу! Якщо ж дієприкметниковий зворот знаходиться перед прикметником або дієприкметником, тоді однорідність втрачається, кома не ставиться: На пляжах купиннями зачорніли викинуті прибоєм морські водорості.
Кома не ставиться, якщо означення неоднорідні (між ними не можна поставити сполучник і): Київські сизі гори стали фіолетовими.
Узагальнювальні слова і розділові знаки при них
У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення: Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.
Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них: І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.
Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником: Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.
Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи: Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.
Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире: Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.
Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире: І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.
Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка: Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.