Хімічні властивості фенолу. Охорона довкілля від промислових відходів, що містять фенол

За наявністю в молекулі фенолу гідроксильної групи можна припустити подібність між фенолом і спиртами, а за наявністю бензольного кільця – до бензолу.

Як і спирти, фенол вступає в реакцію заміщення з металічним натрієм. При цьому утворюється натрій фенолят і виділяється водень: 2C₆H₅OH + 2Na → 2C₆H₅ONa + H₂.

Але на відміну від спиртів фенол реагує за звичайних умов з лугами. При цьому знову утворюється фенолят і вода.

C₆H₅OH + NaОН → C₆H₅ONa + H₂О. У цій реакції фенол виявляє кислотні властивості, тому за ним і зберігається стара назва – карболова кислота. У водному розчині він дисоціює за рівнянням: C₆H₅OH 2C₆H₅O^– + H⁺.

Фенол легко вступає в реакцію з бромною водою. Якщо прилити бромну воду до розчину фенолу, то швидко утворюється білий осад 2,4,6-трибромфенолу:

Характерною реакцією фенолу, за якою його можна виявити серед інших речовин, є реакція з розчином ферум(ІІІ) хлориду. Унаслідок зливання розчинів речовин утворюється сполука фіолетового кольору.

Фенол – сильний антисептик, використовується як дезинфікуюча речовина в медицині. Особливо багато його витрачають для виробництва пластмас – фенопластів, а також барвників, лікарських речовин, фотографічних проявників.

Але треба зважати на те, що фенол вбиває не лише шкідливі мікроорганізми. Потрапляючи в довкілля, він згубно діє на флору і фауну. Тому виробництво і промислове використання фенолу тісно пов’язане з питаннями екології, з охороною природи від промислових відходів, що містять фенол. З цією метою застосовують різні методи: гази, що містять фенол, піддають каталітичному окисненню, видаляють фенол розчинниками тощо. Ведеться постійна робота з удосконалення цих методів. Так, великого значення набуває біохімічний метод, який забезпечує глибоке очищення стічних вод від фенолу. Перспективним є також обробка їх озоном. Запровадження таких методів очищення дає можливість перейти до замкнутих безвідхідних технологій з багаторазовим використанням промислових вод.