Що вивчає географія материків та океанів?
Географія материків та океанів вивчає природні ландшафти земної поверхні, планетарні (поясно-зональні) закономірності та місцеві умови їх виникнення, розвитку та поширення.
Більша частина поверхні Землі зайнята океанами (361 млн. км2), тільки 29 % (149 млн. км2) припадає на сушу — материки та острови. Усього на Землі 6 материків: Африка, Австралія, Антарктида, Північна Америка, Південна Америка, Євразія. Острови займають менш ніж 6 % поверхні Землі. Поблизу материків знаходяться материкові острови. Основою вулканічних островів є діючі та погаслі вулкани. Невеликі коралові острови містяться в районі розповсюдження коралів.
Крім поділу суші на материки, існує умовний розподіл на частини світу. Дві частини світу — Європа та Азія — лежать у межах материка Євразія. Після захоплення римлянами південного узбережжя Середземного моря на картах з’явилася третя частину світу — Африка. Разом із Європою та Азією вона входить до Старого Світу. Четверта частина світу, яка об’єднує Північну та Південну Америку, — Новий Світ — стала відомою в епоху Великих географічних відкриттів. Пізніше були відкриті ще дві частини світу: Австралія (XVII ст.) та Антарктида (початок XIX ст.).
Положення материків та океанів показують на географічних картах. Усе різноманіття географічних карт поділяють на групи за основними ознаками. Для вивчення географії материків та океанів необхідно знати 3 основні групи географічних карт: за масштабом, за охопленням території та за темою, якій вони присвячені, тобто за змістом.
За масштабом розрізняють карти: великомасштабні (1 : 200 000 і більше), середньомасштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000 включно), дрібномасштабні (дрібніше 1 : 1 000 000). Загальногеографічні карти великого масштабу (1:200 000 і більше) називають топографічними, середнього масштабу — оглядово-топографічними, дрібного — оглядовими. Серед топографічних карт виділяють топографічні плани масштабів 1:500, 1:1000 та 1:2000; топографічні карти великого масштабу — 1:5000 та 1:10 000, середнього масштабу — 1:25 000 та 1:50 000, дрібного масштабу — 1:100 000 та 1:200 000.
Крім карт, зображення поверхні дають аерофотознімки та космічні фотознімки з супутників. Космічні знімки дозволяють одночасно охопити великі ділянки материків та океанів.
Методи географічних досліджень. У географії використовують метод безпосереднього спостереження, історичний, картографічний, фізичний, хімічний, математичний методи, метод космічних досліджень.