Розділові знаки в кінці речень

Для оформлення окремого речення та відділення кожного речення від наступного в тексті вживаються крапка, знак питання, знак оклику, крапки.

Крапка ставиться в кінці розповідного і спонукального речень, коли вони вимовляються без окличної інтонації (Ой, три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко)).

Знак питання ставиться в кінці питального речення, передаючи на письмі питальну інтонацію (Яка ж в сій байці, братця, сила? (Л. Глібов)). Підсилена питальна інтонація може передаватися двома або трьома знаками питання (Кляті! Кляті! Де ж слава ваша?? На словах! (Т. Шевченко)).

Знак оклику ставиться в кінці окличного речення, яке за метою висловлювання може бути розповідним або спонукальним (Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка)). Коли ж окличне речення за метою висловлювання є питальним, то така складна інтонація передається на письмі поєднанням знаку питання зі знаком оклику (Як ви тільки насмілилися не погодитися з командиром?!). Підвищена порівняно зі звичайною оклична інтонація передається двома або трьома знаками оклику (Стережися, друже!!!).

У кінці речення також можуть ставитися крапки, якщо необхідно передати на письмі уривчастість, незавершеність мовлення через хвилювання, зворушення мовця або через переривання спілкування з якихось причин (Я не Ганна, не наймичка, я… Та й оніміла (Т. Шевченко)). У реченнях питальних за метою висловлювання крапки поєднуються зі знаком питання, а в емоційно забарвлених — зі знаком оклику (Встає народ, гудуть мости, Рокочуть ріки ясноводі!.. (М. Рильський)).