Сильні й слабкі електроліти

Електролітична дисоціація є зворотним процесом. У розчинах поряд з йонами існує і деяка кількість недисоційованих молекул. Для кількісної характеристики електролітичної дисоціації використовують поняття ступеня електролітичної дисоціації.

Ступінь електролітичної дисоціації α — це відношення кількості молекул n, які розпалися на йони, до загального числа розчинених молекул N:

α = .

Ступінь електролітичної дисоціації показує частку речовини, що припадає на її дисоційований стан у розчині. Її виражають у частках одиниці або у відсотках.

Наприклад, якщо ступінь дисоціації кислоти дорівнює 0,3 або 30 %, це означає, що з кожних 100 молекул кислоти 30 розпалися на йони (або з кожних десяти молекул кислоти три продисоціювали). Якщо α = 0, то це означає, що електроліт зовсім не дисоціює.

Ступінь дисоціації визначають експериментально.

Електроліти класифікують на сильні й слабкі за ступенем їхньої дисоціації. Якщо α = 1  (або 100 %), то електроліт повністю розпадається на йони. Такі електроліти називають сильними. До таких електролітів належать луги, майже всі солі та значна кількість кислот.

Електроліти, які дисоціюють частково, вважають слабкими. Ступінь їх дисоціації менше 1 %. До слабких електролітів відносяться деякі неорганічні кислоти (Н₂СО₃, Н₂S, Н₂SО₃, НNО₂), майже всі органічні кислоти та значна кількість основ, крім лугів.

Ступінь електролітичної дисоціації залежить: від природи розчинника, природи розчинюваної речовини, температури й концентрації розчину.