Значення хімії у створенні нових матеріалів

Речовини, що використовуються для виготовлення будь-якого фізичного тіла, називаються матеріалами.

Розрізняють матеріали металічні та неметалічні. До металічних матеріалів належать сплави на основі заліза – чавун і сталь, на основі міді – бронза і латунь, на основі алюмінію, магнію, ніобію, танталу, цирконію тощо. З металічних сплавів виготовляють теплообмінники, ємкості, мішалки, трубопроводи, контактні апарати та інше.

Для поліпшення якості металічних матеріалів використовують порошкову металургію. Вона включає процеси виробництва неметалічних порошків і спікання з них виробів. Сучасна порошкова металургія займається створенням матеріалів і виробів з таким складом, структурою, властивостями, яких неможливо досягти відомими методами плавлення. Поряд із цим, порошкова металургія вирішує проблему виготовлення й традиційних матеріалів і виробів, але за вигідніших техніко-економічних показників виробництва.

Серед неметалічних матеріалів важливого значення набули полімери на основі фенолоформальдегідних смол, полівінілхлориду, поліетилену, фторопластів. На відміну від металічних, ці матеріали виявляють високу стійкість до агресивних середовищ, мають низьку густину, високу тривкість до стирання, добрі діелектричні та теплоізоляційні властивості.

Останнім часом вимоги до матеріалів неухильно зростають. З огляду на це зростає також роль хімії у створенні нових матеріалів. Особливе місце серед нових матеріалів посідають композити.

Композити – це композиційні матеріали, що складаються з пластичної основи (матриці) та наповнювача.

Серед композитів виділяють кермети (кераміко-металічні матеріали), норпласти (наповнені органічні полімери) і піни (газонаповнені матеріали).