Значення хімії у розв’язанні енергетичної проблеми

Забезпеченість енергією є найважливішою умовою соціально-економічного розвитку країни, її промисловості, транспорту, сільського господарства, сфер культури і побуту.

Традиційними джерелами енергії є найчастіше невідновні природні ресурси – вугілля, нафта, природний газ, торф, сланці. Останнім часом вони дуже швидко виснажуються. Не дивно, що це породжує енергетичну проблему.

Хіміки вважають, що в майбутньому (приблизно ще років 25–30) нафта збереже свою позицію лідера. Але її внесок в енергоресурси помітно скоротиться і буде компенсуватися зрослим внеском вугілля, газу, водневої енергетики, ядерного пального, енергії Сонця, енергії земних глибин та інших видів відновної енергії, включаючи біоенергетику.

Поповнення паливних ресурсів у майбутньому пов’язують із раціональною переробкою вугілля. Наприклад, подрібнене вугілля змішується з нафтою, на добуту пасту діють воднем під тиском. При цьому утворюється суміш вуглеводнів – штучний бензин.

Дуже перспективною видається воднева енергетика. Вона ґрунтується на спалюванні водню, під час якого не виникають шкідливі викиди.

Невичерпні можливості містить ядерна енергетика. Її розвиток для виробництва електроенергії та теплоти дає змогу вивільнити значну кількість органічного палива.

Великі надії покладаються й на використання сонячної радіації (геліоенергетика). У Криму вже діють сонячні батареї, фотогальванічні елементи, які перетворюють сонячне світло в електрику. Сонячні батареї вже давно застосовують у навігаційних спорудах і на космічних кораблях. На відміну від ядерної, вартість енергії, яку добувають за допомогою сонячних батарей, постійно знижується.

Для виготовлення сонячних батарей головним напівпровідниковим матеріалом є силіцій та його сполуки. Нині хіміки працюють над розробкою нових матеріалів – перетворювачів енергії. Це можуть бути різні системи солей як накопичувачі енергії.