Рельєф, геоморфологічна будова. Геологічна будова
Утворення тектонічних структур, формування гірських порід і форм рельєфу є наслідком складного та тривалого розвитку земної кори. На основі вивчення особливостей гірських порід та їх віку (відносного та абсолютного) було створено геохронологічну шкалу часу.
Геологічний вік
- відносний (встановлення віку гірських порід за рештками рослин і тварин);
- абсолютний (встановлення віку гірських порід за періодом розпаду радіоактивних елементів, що в них знаходяться).
Геохронологічна таблиця
Ера (група) |
Період (система) |
Індекс |
Вік, млн. років |
Етапи горотво-рення |
|
Кайнозойська (кайнозой) KZ |
Четвертинний (антропоген) |
Q
|
1,8 25 67 |
Альпійський |
|
Неогеновий (неоген) |
N2 |
||||
N1 |
|||||
Палеогеновий (палеоген) |
p23 |
||||
p1 |
|||||
Мезозойська (мезозой) MZ |
Крейдовий (крейда) |
K |
137 195 230 |
Мезозойський (кіммерійський) |
|
Юрський (юра) |
J |
||||
Тріасовий (тріас) |
T |
||||
Палеозойська (палеозой) PZ |
Пермський (перм) |
P |
285 350 400 440 500 570 |
Герцинський |
|
Кам’яновугільний (карбон) |
C |
Каледонський |
|||
Байкальський |
|||||
Девонський (девон) |
D |
||||
Силурійський (силур) |
S |
||||
Ордовицький (ордовик) |
O |
||||
Кембрійський (кембрій) |
€ |
||||
Докембрійська (докембрій) AR-PR |
Протерозойський (протерозой) |
PR |
2600 4000 |
|
|
|
|||||
Архейський (архей) |
AR |
Рельєф
Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської платформи, що визначає її рівнинність. Рівнина становить 95% території України. Гори знаходяться тільки на заході (Карпати) та крайньому півдні (Кримські гори). На них припадає близько 5% території.
За характером рельєфу рівнинні простори України неоднорідні, вони поділяються на низовини й височини.
Близько 70% площі рівнинної України — це низовини, висоти яких не перевищують 200 м над рівнем моря. Найбільшими низовинами є Поліська (північ країни), Придніпровська (лівобережжя Дніпра), Причорноморська (південь країни та рівнинний Крим), Закарпатська (крайній захід).
Коротка характеристика рельєфу України та його зв’язок з тектонічними структурами
Рівнини |
||||
Назва |
Амплітуда висот |
Географічне положення |
Будова поверхні |
Прив'язка до тектонічної структури |
Поліська низовина |
150–200 м |
у басейні річок Прип'ять, Дніпро, Десна, південь Білорусі та північ України |
значний розвиток перезволожених піщаних низовин, посічених густою річковою мережею, з широкими заплавами; поширені ліси, болота; характерне поширення водно-льодовикових пісків, моренних суглинків |
схили Українського щита та Воронезького кристалічного масиву |
Причорноморська низовина |
2–179 м |
на півдні України, на узбережжі Чорного моря |
слабохвиляста, у центрі – плоска, значно розчленована яружно-балковою мережею, піщані коси уздовж узбережжя |
Причорноморська западина |
Закарпатська низовина |
102–120 м |
на північному сході Середньодунайської рівнини |
плоска, слабопохилена до південного заходу, дренується Тисою та її притоками |
Закарпатська западина |
Подільска височина |
130–380 м |
на південному заході України, на Лівобережжі Дніпра |
поєднання великих плоских межиріч і глибоких каньйоноподібних долин |
Волино-Подільська плита |
Волинська височина |
до 342 м |
на заході східноєвропейської рівнини на межиріччі Західного Бугу та Корчика |
переважає увалисто-балковий рельєф, розчленована на окремі ділянки — плато |
Волино-Подільська плита |
Донецька височина |
до 376 м |
на південному сході України |
розчленована річковими долинами та ярами, поширені антропогенні форми рельєфу |
Донецька складчаста споруда |
Гори України
Найвищі гори України – Українські Карпати, що знаходяться на заході країни. Вони простяглися кількома паралельними хребтами з північного заходу на південний схід. Хребти розбиті на окремі масиви різної висоти. Безлісі плоскі вершини гірських хребтів Карпат (полонини) вкриті луками. Зовнішні Карпати утворюють північно-східне пасмо гір з восьми ланцюгів, Вододільно-Верховинські Карпати займають центральну частину гір, Полонино-Чорногорський хребет простягається від верхів'їв р. Уж до верхів'їв р. Сучави. Найвища вершина Карпат – г. Говерла (2061 м). На південь від річок Біла, Тиса й Черемош знаходяться Чивчинські гори й Рахівський масив, а на південному заході простягається вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет. Це молоді складчасті середньовисотні гори з м'якими обрисами й конусоподібними вершинами.
Кримські гори простягаються із заходу на схід на 180 км від мису Фіолент до мису Іллі трьома паралельними пасмами (Зовнішнє, Внутрішнє і Головне). Характерна особливість усієї гірської смуги — круті південні й пологі північні схили. У Головному пасмі знаходиться найвища вершина Кримських гір — г. Роман-Кош (1545 м). Між крутим, південним схилом Головного пасма й берегом Чорного моря простягнулася вузька (завширшки до 12 км) смуга — Південний берег Криму.
Найвищі гірські вершини України
Українські Карпати |
Кримські гори |
||
Назва |
Висота |
Назва |
Висота |
Говерла |
2061 м |
Роман-Кош |
1545 м |
Бребенескул |
2035 м |
Демір-Капу |
1540 м |
Петрос |
2020 м |
Зейтін-Кош |
1529 м |
Гутин-Томнатик |
2017 м |
Кемаль-Егерек |
1529 м |
Ребра |
2010 м |
Еклізі-Бурун |
1527 м |
Основні рельєфоутворюючі процеси:
- ерозія (процес руйнування гірських порід під дією водотоків і вітру);
- денудація (сукупність процесів знесення та перенесення продуктів руйнування);
- абразія (процес руйнування морських берегів хвилями);
- акумуляція (процес накопичення продуктів руйнування).
Класифікація невеликих форм рельєфу України
Типи рельєфу |
Основні процеси та чинники впливу на рельєф |
Форми рельєфу |
Райони поширення |
Ерозійно – акумулятивний |
1) акумуляція і площинна ерозія |
верхні змиті схили, підніжжя змитих схилів |
майже на всій території |
2) акумуляція тимчасових водотоків і лінійна ерозія |
яри, балки, борозни, лощини |
майже на всій території |
|
3) акумуляція постійних водостоків та ерозія |
схили, заплави, тераси в річкових долинах |
долини річок |
|
Денудаційні |
підняття і всі види денудації |
горби — “останці” |
захід, схід, південь України |
Давньо-льодовиковий |
акумуляція та давня льодовикова денудація |
моренні рівнини, моренні горби, кари (у горах) |
північ України, Карпати |
Водно- льодовиковий |
акумуляція талих льодовикових вод і ерозія |
ози, ками, прохідні лощини, піщані рівнини |
Полісся |
Береговий |
робота морських хвиль |
пляжі, коси, морські тераси, берегові бари |
узбережжя Чорного, Азовського морів |
Карстовий |
розчинення гірських порід (крейди, гіпсу, солей, вапняків) водою |
відкритий карст (лійки, колодязі, долини, провали) та закритий карст (печери) |
Крим, Поділля |
Еоловий |
вітрова ерозія і сипучі гірські породи |
дюни, кучугури, улоговини видування |
південь України, долина Дніпра |
Гравітаційний |
робота підземних вод і круті схили |
зсуви, осипи |
захід, південь, північний схід України |
Суфозійний |
робота підземних вод і гірські породи, що легко розчиняються |
поди, “степові блюдця” |
південь України |