Рельєф, геоморфологічна будова. Геологічна будова

Утворення тектонічних структур, формування гірських порід і форм рельєфу є наслідком складного та тривалого розвитку земної кори. На основі вивчення особливостей гірських порід та їх віку (відносного та абсолютного) було створено геохронологічну шкалу часу.

Геологічний вік

- відносний (встановлення віку гірських порід за рештками рослин і тварин);

- абсолютний (встановлення віку гірських порід за періодом розпаду радіоактивних елементів, що в них знаходяться).

Геохронологічна таблиця

Рельєф

Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської платформи, що визначає її рівнинність. Рівнина становить 95% території України. Гори знаходяться тільки на заході (Карпати) та крайньому півдні (Кримські гори). На них припадає близько 5% території.

За характером рельєфу рівнинні простори України неоднорідні, вони поділяються на низовини й височини.

Близько 70% площі рівнинної України — це низовини, висоти яких не перевищують 200 м над рівнем моря. Найбільшими низовинами є Поліська (північ країни), Придніпровська (лівобережжя Дніпра), Причорноморська (південь країни та рівнинний Крим), Закарпатська (крайній захід).

Коротка характеристика рельєфу України та його зв’язок з тектонічними структурами

Гори України

Найвищі гори України – Українські Карпати, що знаходяться на заході країни. Вони простяглися кількома паралельними хребтами з північного заходу на південний схід. Хребти розбиті на окремі масиви різної висоти. Безлісі плоскі вершини гірських хребтів Карпат (полонини) вкриті луками. Зовнішні Карпати утворюють північно-східне пасмо гір з восьми ланцюгів, Вододільно-Верховинські Карпати займають центральну частину гір, Полонино-Чорногорський хребет простягається від верхів'їв р. Уж до  верхів'їв р. Сучави. Найвища вершина Карпат – г. Говерла (2061 м). На південь від річок Біла, Тиса й Черемош знаходяться Чивчинські гори й Рахівський масив, а на південному заході простягається вулканічний Вигорлат-Гутинський  хребет. Це молоді складчасті середньовисотні гори з м'якими обрисами й конусоподібними вершинами.

Кримські гори простягаються із заходу на схід на 180 км від мису Фіолент до мису Іллі трьома паралельними пасмами (Зовнішнє, Внутрішнє і Головне). Характерна особливість усієї гірської смуги — круті південні й пологі північні схили. У Головному пасмі знаходиться найвища вершина Кримських гір — г. Роман-Кош (1545 м). Між крутим, південним схилом Головного пасма й берегом Чорного моря простягнулася вузька (завширшки до 12 км) смуга — Південний берег Криму.

Найвищі гірські вершини України

Основні рельєфоутворюючі процеси:

- ерозія (процес руйнування гірських порід під дією водотоків і вітру);

- денудація (сукупність процесів знесення та перенесення продуктів руйнування);

- абразія (процес руйнування морських берегів хвилями);

- акумуляція (процес накопичення продуктів руйнування).

Класифікація невеликих форм рельєфу України