Правопис прислівників

Дефіс у прислівниках ставлять:

- після префікса по-, якщо прислівник має суфікс –е, -и, -ому, -ему, -єму: по-моєму, по-друге.

- у складних прислівниках після будь-, казна-, бозна-, хтозна-: будь-коли, казна-як.

- у складних прислівниках перед -небудь, -таки, -то: як-небудь, коли-то.

- за складання однакових чи близьких за змістом слів: ледве-ледве, пліч-о-пліч. Прислівники з де-, аби-, -сь пишуться разом: десь, абиде, колись.

Сполуки іменника з прийменником, які відповідають на питання прислівника та є у реченнях обставинами, називають прислівниковими сполуками: у вічі, як слід. Прислівникові сполуки пишуться окремо.

И та і в кінці прислівників

Літеру и пишуть у кінці прислівників після г, к, х: верхи, пішки; після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-ведмежи, по-українськи. З літерою и пишуться також прислівники восени, почасти, безвісти. Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: двічі, вранці.