Правопис іменників І і ІІ відміни у кличному відмінку

У кличному відмінку однини закінчення -у мають:

- іменники твердої групи (з суфіксами -ик, -ок, -к): хлопчику, братику, синку, внучку, батьку;

- іншомовні імена з основою на г, к, х: Людвігу, Джеку, Жаку, Генріху, Фрідріху;

- іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): викладачу, глядачу, товаришу.

Закінчення -ю мають:

- іменники м’якої групи: дідусю, вихователю, Андрію, місяцю, бійцю, Костю.

Закінчення -е мають:

- безсуфіксні іменники твердої групи: Петре, куме, голубе, парубче, Іване, але: діду, сину, тату;

- іменники твердої групи із суфіксами -ист, -ор, -тор, -атор, -ер, -ир: професоре, директоре, ректоре, адміністраторе, режисере, командире;

- іменники м’якої групи із суфіксами -ець: хлопче, кравче, молодче, але: бійцю, знавцю, добровольцю;

- деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, дж і загальні назви з основою на р, ж: Джордже, стороже, газетяре, кресляре.

У кличному відмінку однини іменників твердої групи приголосні г, к, х у кінці основи чергуються з ж, ч, ш (друг — друже, чоловік — чоловіче, горіх — горіше).