Правління князя Данила Романовича

Після загибелі князя Романа у 1205 р. у битві під Завихостом на Віслі під час походу на Польщу (його сини тоді були малолітками: Данилові було 3 роки, а Василькові — 1 рік) поча­лися численні усобиці й феодальні війни, що тривали понад 30 років. Галицькі бояри намагалися не допустити зміцнення великокнязівської влади. На допомогу галицькому населенню приходив новгородський князь Мстислав Мстиславич Удалий. Галицька земля не раз переходила з рук у руки. Спираючись на підтримку середніх та дрібних феодалів і городян, Данило Романович зумів припинити усобиці й поновити єдність Галицько-Волинського князівства. У 1238 р. він зайняв Галич.

У 1240 р. Данило зайняв Київ і поставив там свого воєводу Дмитра.

Водночас наприкінці 1230 р., коли Данило об’єднав галицько­волинські землі, з півночі їм, як і іншим руським землям, почали загрожувати хрестоносці. Війська під проводом Данила у 1238 р. розгромили рицарів. Отже, у першій половині ХІІІ ст. Галицько-Волинське князівство успішно відбило напади Угорщини, Польщі, німецьких рицарів. Але подальше його зміцнення було перерване навалою Батия.

Наприкінці ХІІ — у першій половині ХІІІ ст. у галицько­волинських землях продовжували зміцнюватися феодальні відносини. Населення займалося землеробством, переважно орним, скотарством, бджільництвом, рибальством. У містах розвивалися різні ремесла: залізоробне, ковальське, ювелірне, гончарне, деревообробне, обробка каменю (каменерізне) та ін. Поблизу Коломиї були багаті соляні поклади, де видобування солі набрало значних розмірів.

Інтенсивно розвививалася внутрішня й зовнішня торгівля. Роз­ви­валися торговельні зв’язки і з іншими руськими землями й іноземними країнами — Візантією, Болгарією, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Польщею. Вивозили переважно хліб, хутра, сіль, мед, віск, рибу, рогату худобу, ремісничі вироби, завозили французькі сукна, зброю, скло, мармур, золоті й срібні речі, угорських коней, вина, шовк, прянощі та ін.

У Галицькій і Волинській землях у ті часи розвивалося багато міст. На кінець ХІІІ ст. за даними літопису їх налічувалося понад 80. Це такі міста, як: Володимир, Холм, Галич, Луцьк, Львів, Перемишль, Бакота, Дорогичин, Ярослав, Кучельмин, Ушиця та ін. Із заснуванням міста Львова і створенням та зміцненням Галицько-Волинського князів-ства наприкінці ХІІ — у ХІІІ ст. з’являється місцевий герб — золотий лев на синьому (блакитному) полі.