Школяр України



За Сибіром сонце сходить, Українські історичні пісні

 

Слова: народні

Музика: народна

Спасительна: світ не по Правді — Отаман

За Сибіром Сонце сходить... Хлопці, не зівайте:

Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте!     (2)

 

Повернувся я з Сибіру, та не маю долі:

Хоч, здаєцця, не в кайданах, та все ж не на волі.     (2)

 

Маю жінку, маю діти, та я їх не бачу!

Як згадаю про їх долю — гірко сам заплачу!     (2)

 

Асесори, і поліцаї справники за мною ганяють, —

Більше ж вони людей вбили, як я гріхів маю!    (2)

 

За Сибіром Сонце сходить... Хлопці, не зівайте:

Ви ж на мене, Кармалюка, всю надію майте!     (2)

* * *

За Сибіром сонце сходить... Хлопці, не зівайте:

Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте!

 

Повернувся я з Сибіру, та не маю долі:

Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі.

 

Маю жінку, маю діти, та я їх не бачу!

Як згадаю про їх долю — сам гірко заплачу!

 

Куди піду, подивлюся — скрізь багач панує,

У розкошах превеликих і днює й ночує.

 

Убогому, нещасному — тяжкая робота,

А ще гіршая неправда — вічная скорбота!

 

Зібрав собі славних хлопців... Що ж кому до того?

Засідаєм при дорозі ждать подорожнього.

 

Чи хто іде, чи хто їде, Так час нудно ждати,

Що не маю пристанища ані свої хати.

 

Асесори, ісправники за мною ганяють, —

Більше ж вони людей вбили, як я гріхів маю!

 

Зовуть мене розбійником, що людей вбиваю, —

Я багатих убиваю, бідних награждаю.

 

З багатого хоч я візьму — убогому даю:

А так гроші розділивши, гріха я не маю.

 

 

Copyright © 2011-2017 Школяр України.
All Rights Reserved.