Тема № 5 Геометрична і хвильова оптика

Світло як електромагнітна хвиля

Оптика – розділ фізики, який вивчає природу світлового випромінювання, його поширення і взаємодію з речовиною. Питання про природу світла завжди цікавило вчених. Ньютон висловив припущення про корпускулярну природу світла (тобто світло – потік частинок). Проти теорії Ньютона виступали Гюйгенс та Гук, які розробили хвильову теорію світла. У 19 столітті завдяки відкриттю Герца хвильова теорія перемогла.

Світло – електромагнітні хвилі в інтервалі частот, які сприймаються оком людини.

Геометрична оптика – розділ оптики, в якому вивчаються закони поширення світла на основі уявлень про світловий промінь.

Світловий промінь – лінія, яка вказує напрям поширення світлової енергії і перпендикулярна хвильовій поверхні.

Загальний принцип, який описує поведінку хвиль, уперше був запропонований голландським ученим Гюйгенсом: кожна точка середовища, до якої дійшло збурення, сама стає джерелом вторинних хвиль.

Уперше визначити швидкість світла вдалося датському астроному Олафу Ремеру при вивченні затемнення одного з супутників Юпітера. Ремер одним із перших в історії науки скористався Всесвітом як величезною лабораторією. Швидкість світла дорівнює 3 помножити на 10 у 8 степені метрів за секунду.