Нестатеве розмноження, його види. Вегетативне розмноження. Регенерація у рослин. Статеве розмноження

Розмноження — відтворення організмом нових особин, тобто кількісне збільшення подібних до себе. Розмноження забезпечує неперервність і спадковість життя. Подібність забезпечується передачею ознак організму, яка називається генетичною. Розрізняють статеве, нестатеве та вегетативне розмноження.

Статеве і нестатеве розмноження відбувається за допомогою спеціалізованих клітин: статеве — гамет, нестатеве — спор. Вегетативне розмноження можна розглядати як різновид нестатевого розмноження без утворення спеціалізованих клітин. Для організмів характерна саморегуляція — підтримання сталості внутрішнього середовища при зміні зовнішніх умов. Організми здатні специфічно реагувати на зміни довкілля, адаптуватися і виживати в умовах, що змінюються, — це подразливість. Усе живе розвивається від простого до складного, усе розмаїття організмів утворилось у результаті історичного розвитку — еволюції.

Розмноження — це одна з найважливіших ознак живого. У його основі лежить здатність організмів відтворювати подібних до себе шляхом передачі спадкової інформації — це забезпечує неперервність життя та збереження видового різноманіття на Землі.

Способи розмноження у рослин різноманітні, але їх можна звести до нестатевого вегетативного та статевого. Нестатеве розмноження притаманне нижчим рослинам і вищим споровим рослинам. Квіткові рослини розмножуються статевим і вегетативним способами.

Статеве розмноження пов’язане з утворенням статевих клітин у тичинках і маточках квітки. У пиляках визрівають пилкові зерна, в яких формуються спермії (чоловічі статеві клітини); у насінних зачатках (у зародковому мішку) — яйцеклітина (жіноча статева клітина). Після запилення та запліднення утворюється зигота, з якої розвивається зародок дочірнього організму. Завдяки статевому розмноженню потомство дещо відрізняється від батьківських особин — це полегшує пристосування до всіляких змін довкілля.

Вегетативне розмноження здійснюється внаслідок відокремлення багато­клітинних частин рослини від материнської особини. У його основі лежить явище регенерації (від лат. регенераціо — відродження). Регенерація — здатність відновлювати цілий організм з його частини за рахунок поділу та подальшої спеціалізації клітин. Якщо внаслідок регенерації утворюється нова особина — це і є вегетативне розмноження. Таке розмноження відбувається за рахунок вегетативних організмів або їх видозмін (кореневищ, бульб, цибулин, вусів, виводкових бруньок). Окрім різноманітних способів природного вегетативного розмноження, існує штучне вегетативне розмноження, здійснюване людиною, яке широко застосовують у рослинництві. Вегетативне розмноження сприяє швидкому зростанню чисельності виду та його розселенню, а також дає змогу розмножуватись рослинам у випадках, коли статеве розмноження неможливе.