Населення та політична карта Південної Америки
Загальна чисельність населення Південної Америки понад 300 млн. чол. Основна його частина зосереджена на Атлантичному узбережжі й у Пампі. Досить густо заселені і гірські райони Андійського заходу. Найменш заселеними є внутрішні райони, що у даний час активно освоюються, особливо Амазонія.
Корінне населення — індіанці — належить до американської гілки монголоїдної раси. Сильна держава інків виникла у першій половині ХV ст. Інки займалися землеробством, мали високу культуру. Вони були знищені європейцями, які перетворювали завойовані землі на свої колонії. Корінні жителі Південної Америки, що залишилися (менше 10 % від усього населення материка), у наш час живуть у горах або амазонських лісах. Нащадки від шлюбів європейців з індіанцями (метиси) становлять основну масу сучасного населення материка. Нащадків від шлюбів європейців з неграми, яких завозили з Африки як рабів для роботи на плантаціях, називають мулатами, а нащадків індіанців і негрів — самбо. Вони живуть головним чином на сході материка.
Люди, що переселилися в Південну Америку пізніше, належать до стороннього населення і, як правило, зберігають свої звичаї і культуру. Сьогодні вихідці з Європи та їх нащадки становлять більшість населення материка. Основна частина населення Південної Америки говорить мовами перших колонізаторів — іспанців і португальців: у Бразилії — португальською мовою, в інших державах — іспанською.
Політична карта
На сучасній політичній карті Південної Америки нараховується 12 незалежних держав. Усі вони належать до тих, що розвиваються. Найбільшою державою материка є Бразилія, на яку припадає майже половина всієї площі Південної Америки і більшість його населення. Інші великі держави — Аргентина і Чилі. Для них характерні високий рівень розвитку промисловості і сільського господарства. Країни, що знаходяться на гірському заході, — Болівія, Венесуела, Колумбія, Перу — належать до аграрно-індустріальних. У структурі промисловості цих країн розвинені гірничодобувні галузі.
Федеративна Республіка Бразилія
Площа — 8512 тис. км2. Населення — 159,7 млн. чол. Офіційна мова — португальська. Столиця — Бразиліа. Основні природні регіони: Амазонія, Бразильське та Гвіанське плоскогір’я, Приатлантична низовина. 80 % населення проживає у 300-кілометровій прибережній смузі. Середні температури в Ріо-де-Жанейро: січень — +26 °С, липень — +21 °С. Найбільші річки: Амазонка, Арагуая, Сан-Франциску, Парана. Країна недостатньо забезпечена паливом.
Населення Бразилії — це суміш європеоїдів (португальці та ін.) та негроїдів (нащадки негрів-рабів з Африки). У містах живе 78 % населення. Найбільші міста: Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро.
У промисловості виділяються такі галузі, як гірничодобувна, металургійна, транспортно-машинобудівельна, хімічна, легка та харчова, текстильна. У сільському господарстві поширені землеробство, тваринництво. Країна є важливим експортером продуктів тропіків, посідає перше місце у світі за виробництвом апельсинів, цукру і кави. Основні сільськогосподарські райони знаходяться в прибережній смузі.
Республіка Аргентина
Площа — 2763 тис. км2. Населення — 34,6 млн. чол. Офіційна мова — іспанська. Столиця — Буенос-Айрес. Є постанова про перенесення столиці у м. В’єдма (за 960 км на південь). Складається з 22 провінцій, федеральної території (Вогняна Земля, відокремлена Магеллановою протокою) і столичного округу.
Найвища точка — г. Аконкагуа (6959 м). Основні природні райони: рівнинні Гран-Чако, Месопотамія і Пампа, гірське пасмо Анд і плато Патагонія. Середні температури січня +27 °С на півночі і +16 °С на півдні, липня, відповідно, +16 і 0 °С. Опадів у Месопотамії 1500 мм, у Патагонії 250 мм. Найбільші річки: Парана, Парагвай, Уругвай. Водоспад Іґуасу, на кордоні з Бразилією. Вкрита лісом площа — 22 %, під охороною — 1,6 %. 13 національних парків.
Більшість населення становлять європеоїди — 85 % (переважно нащадки іспанців та італійців). 15 % — метиси та індіанці. Українська діаспора налічує понад 100 тис. чол. У містах живе 88 % населення. Найбільші з них: Буенос-Айрес, Кордова, Росаріо.
У промисловості виділяється гірничодобувна, нафтопереробна, машинобудівельна, хімічна, легка та харчова галузі. Країна є важливим виробником і експортером зерна, олійних, м’яса і вовни.
Чилі
Площа — 757 тис. км2. Населення — 14,2 млн. чол. Офіційна мова — іспанська. Столиця — Сантьяго.
Найвища точка рельєфу — г. Охос-дель-Саладо (6880 м). До складу Чилі входить низка прибережних островів та архіпелагів; західна частина о. Вогняна Земля; о-ви Сан-Амбросіо, Сан-Фелікс, Хуан-Фернандес, Пасхи, Сала-і-Гомес у Тихому океані. Місто Пунта-Аренас є найпівденнішим людським поселенням. Рельєф: Анди на сході та вузькі прибережні низовини, улоговини та плато на заході. Країна знаходиться в тропічному, субтропічному та помірному поясах. Центральна долина лежить у субтропіках середземноморського типу. В Андах спостерігається висотна поясність, є льодовики. Це сейсмічна зона, тут є багато вулканів. 6 національних парків. Корисні копалини: поклади міді, селітри, сірки, молібдену тощо. Країна має багаті рибні ресурси. У населенні переважають європеоїди й монголоїди (нащадки європейських переселенців та індіанців). 75 % — це метиси, 20 % — намішані європейці, 3 % — намішані індіанці араукани. 86 % населення живе у містах.
У промисловості переважає гірничодобувна галузь. Добувають мідь (перше місце у світі), залізну руду, золото, срібло, молібден, селітру тощо. Серед галузей обробної промисловості виділяються кольорова металургія, деревообробна, рибообробна, взуттєва, харчова. Обробляється 6 % території, під пасовищами знаходиться 18 %. Вирощують пшеницю, овочі, фрукти.