Молюски. Загальна характеристика, різноманітність молюсків. Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини

Молюски — це тип безхребетних тварин, який нараховує близько 130 тисяч видів. Більшість із них водні тварини, але деякі з них перейшли до наземного способу життя.

М’якуни — тризародковошарові тварини, що мають двобічну симетрію тіла (за винятком черевоногих, в яких тіло асиметричне).

Тіло молюсків несегментоване, у більшості представників складається з голови, тулуба та ноги. Тіло двостулкових має тільки тулуб і ногу. Воно повністю або частково вкрите властивим лише цим тваринам утвором — шкірястою мантією. Між мантією і тілом міститься мантійна порожнина. На спинній частині тіла, як правило, є захисний утвір — черепашка, яка може бути суцільною у формі завитка, двостулковою або утвореною двома пластинками. Черепашка складається з вапна, зверху вкрита шаром рогоподібної речовини. У деяких видів молюсків черепашка заглиблена під шкірою або зовсім відсутня. Порожнина тіла змішана, тобто утворена залишками первинної порожнини та сильно редукованою вторинною порожниною. У первинній порожнині, виповненій сполучною тканиною, знаходяться внутрішні органи; залишки вторинної порожнини представлені навколосерцевою сумкою і порожниною статевих залоз.

Травна система у молюсків, як і в кільчастих червів, складається з передньої, середньої і задньої кишки, проте має деякі ознаки вищої організації. У глотці, як правило, є м’язистий язик, укритий хітиновими зубчиками — теркою — для подрібнення їжі. У більшості молюсків у ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз, а в середню кишку — протоки травної залози — печінки. Задня кишка закінчується анальним отвором, що відкривається у мантійну порожнину.

Органами дихання у молюсків, що живуть у воді, є зябра (двостулкові), розташовані у мантійній порожнині, а в наземних — легеня (черевоногі). Повітря до неї потрапляє через дихальний отвір.

Кровоносна система незамкнена — кров виливається з кровоносних судин у порожнину тіла. Поява в ході еволюції центрального органа кровоносної системи — серця, що складається з шлуночка і одного (черевоногі) або двох (двостулкові) передсердь, забезпечує досконалішу циркуляцію крові в організмі.

Органи виділення представлені у черевоногих однією, а у двостулкових — двома нирками. Непотрібні для організму продукти обміну потрапляють з крові молюсків у нирки, а потім у мантійну порожнину і видаляються назовні.

Нервова система розкидано-вузлового типу (пара або кілька пар нервових вузлів, з’єднаних стовбурами, від яких до всіх органів відходять нерви). Молюски мають органи дотику, хімічного чуття та органи рівноваги. У багатьох представників типу є очі. Зокрема, очі черевоногих розміщуються або біля основи щупалець (ставковики), або на їх кінцях; очі головоногих за складністю будови подібні до очей риб, а за гостротою зору — до очей людини.

Молюски розмножуються лише статевим шляхом. Двостулкові молюски переважно роздільностатеві тварини. Протоки сім’яників і яєчників відкриваються в мантійну порожнину. Для них характерне зовнішнє запліднення і розвиток з перетворенням. Личинки протягом 1–2 місяців ростуть та розвиваються на тілі риб, що сприяє розселенню цих малорухливих організмів у гідросфері. Прісноводні та наземні черевоногі молюски — гермафродити, запліднення перехресне, розвиток прямий. Із яйця виходить маленький молюск, схожий на дорослого.

У типі Молюски виділяють три основні класи: Черевоногі, Двостулкові, Головоногі. Представниками класу черевоногих є виноградний слимак, ставковики, слизуни; двостулкових — беззубка, перлівниця, устриця, мідія; головоногих — кальмар, восьминіг, каракатиця.

Молюски відіграють помітну роль у ланцюгах живлення, поїдаючи мікроорганізми (двостулкові), рослинну й тваринну їжу (черевоногі, головоногі). У свою чергу вони є кормом для ракоподібних, риб, птахів та ссавців.

Двостулкові молюски — природні біофільтратори води. Молюсків деяких видів (мідії, устриці, кальмари) людина споживає в їжу. З молюсків добувають перлини, перламутр, фарби. Але деякі молюски можуть завдавати шкоди. Так, голі слизуни шкодять городнім культурам. Корабельний черв (двостулкові) пошкоджує дерев’яні днища кораблів, підводні споруди. Чимало прісноводних молюсків, зокрема ставковик, є проміжними хазяями сисунів.