Індія

Перші мусульманські держави на території Індії з’явилися ще в Х ст. Найвідоміші з них — Делійський султанат (ХІІІ ст.) та держава Великих Моголів (ХVІ ст.). Бабур — перший імператор моголів — веде свій рід від Тамерлана та Чингізхана. У 1525 р. Бабур зі своїм військом захопив Північну Індію та про­голосив себе падишахом.

За правління онука Бабура — Акбара (1542–1605) — Індія досягла свого розквіту. Новий правитель придушив низку повстань у державі, припинив міжусобиці, примножив земельні володіння держави та зміцнив її кордони. Мудре правління Акбара принесло йому титул «захисника роду людського». Імператор сприяв розвитку ремесел, військової справи, виступав як розумний політичний діяч. Ідея створення нової релігії — «божественної віри», яка об’єднала буддизм, індуїзм, мусульманство, — отримала підтримку серед нижчих верств населення, але була схвалена в колах знаті.

Найкращі архітектори Індії та Персії за планом Акбара збудували просторе й геометрично правильне місто (1569). Це був шедевр індомусульманського мистецтва Фатехпур-Сікри («град небесний»). В Індії розвивалося  художнє ремесло. До двору моголів постачали  різноманітні тканини, ткацькі вироби, коштовності. Європейські купці казково збагачувалися за рахунок перепродажу індійських ремісничих виробів.

На чолі держави Великих Моголів стояв шах, який мав необмежену владу. Земля була власністю держави й пе­ребувала у володінні селянських общин. Крім селян-землеробів, кожна община колективно утримувала 10–12 ремісників, які обслуговували всі по­треби населення. Усі посади й обов’язки, що ви­користовувались окремими общинни­ками, передавались у спадок із поко­ління в покоління.

За військову службу воїни отримували земельні наділи — джагіри.  Крупні землевласники (джагірдари) отри­мували і необмежену владу над селянами-общинниками, обкла­дали їх додатковими податками, на які утримували військові загони.

Після прибуття мореплавців на чолі з Васко да Гамою в Калікут у 1498 р. почалася епоха  проникнення європейців в Індію. Португальці створили в країні свої торговельні пункти. З 1600 р., коли була заснована Ост-Індійська компанія, португальці були витіснені з Індії англійцями та голландцями. Почався занепад держави та перетворення її на колонію.

Народи Індії зробили важливий вне­сок у розвиток науки. Особливо високого рівня досягли математика, меди­цина, астрономія. У XVI ст. у Делі та інших містах існували обсерваторії. Індійські матема­тики ввели поняття нуля та десяткову систему написання цифр. У Наланді діяв університет, де навчали буддизму, а також вивчалися логі­ка, медицина, астрономія, література, хімія.

Народи Індії створили яскраві й багаті літературу, мистецтво, архітектуру. Безсмертною пам’яткою індійської архітектури є знаменитий мавзолей Тадж-Махал, який називають «поемою в камені». Він був зведений з білого мармуру за наказом Великого Могола Шах-Джа-хана для його дружини Мумтаз-Ма-хал. Тадж-Махал відобразив красу й могутність імперії Великих Моголів.

У казках східних народів Індія завж­ди поставала країною незліченних скарбів. Індійські ювеліри виготовляли витончений золотий і срібний посуд,  якісно шліфували дорогоцінне каміння. Високо цінувались вироби зі слонової кістки та цінних порід дерева.