Ґрунти і земельні ресурси
Ґрунти
Ґрунт – це особливе природно-історичне тіло, що утворилося внаслідок складної взаємодії клімату, рослинних і тваринних організмів, гірських материнських порід та рельєфу місцевості.
Комплексний процес ґрунтоутворення: ґрунт, сонячна радіація, вода, тварини, материнські гірські породи, рослини, повітря
Ґрунт складається з трьох частин:
1) твердої — окремі мінерали і гумус;
2) рідкої — ґрунтовий розчин, що циркулює порами ґрунту від гумусового горизонту до материнської породи;
3) газоподібні — ґрунтове повітря.
Хімічний склад твердої частини ґрунту залежить від материнських порід. У чорноземах переважають оксиди заліза й алюмінію, а в більшості ґрунтів — кремнезем.
Тверда речовина ґрунту визначає і його механічний склад — відносний вміст у ґрунті (у вагових відсотках) різного розміру часток (гравій, пісок, пил, мул).
За переважанням піску або глини ґрунти поділяються на піщані і супіщані, глинисті і суглинисті. Гірські ґрунти, у яких багато уламків гірських порід, називають щебенистими.
На рівнині розміщення ґрунтів підпорядковане закону широтної зональності.
Основні генетичні типи ґрунтів в Україні
|
Тип ґрунту |
Умови формування |
Потужність гумусового горизонту, см; вміст гумусу, % |
Родючість (за 100-бальною шкалою) |
|
Дерново-підзолисті |
помірно теплий вологий клімат, наявність супісків і піщано-глинистих антропогенних відкладень, близьке залягання підземних вод, під мішаними лісами |
18–24 см, 0,5–2,0% |
22–43 бали |
|
Сірі та темносірі лісові |
помірно-теплий клімат з достатнім (недостатнім) зволоженням; переважно на лесах і лесоподібних суглинках; на вододільних рівнинах при відносно глибокому заляганні підземних вод |
25–47 см, 2,5–4,5% |
48–87 балів |
|
Чорноземи типові |
помірно-теплий клімат з недостатнім зволоженням; на лесах і лесоподібних суглинках; невідносно глибоке залягання підземних вод |
60–80 см, 4,0–6,0 % |
65–100 балів |
|
Каштанові |
недостатня кількість опадів та висока температура повітря; засолені; на лесах і лесовидних суглинках |
до 80 см, 1,7–3,5% |
45–51 балів |
Різноманітні ґрунти в Карпатах і Кримських горах змінюються з висотою. У передгір’ях Карпат переважають різновиди бурих ґрунтів. Вони містять сполуки заліза й утворилися під широколистою рослинністю в умовах значного зволоження. Під хвойними лісами, вище в горах, утворилися гірсько-підзолисті ґрунти, а на безлісих вершинах гір (полонинах) панують гірсько-лучні ґрунти.
У Гірському Криму на півночі переважають бурі лісові, а на безлісих вершинах (яйлах) — гірсько-лучні ґрунти. На південних схилах Кримських гір, на вапняках та крейді, в умовах клімату з субтропічними рисами сформувалися бурі і коричневі ґрунти. Вони багаті на оксиди заліза, кальцій, мають нейтральну реакцію, вміст гумусу 3,5 до 5,6%, щебенисті.
Ґрунти України використовуються надзвичайно інтенсивно. Тому погіршується структура ґрунтів, зменшується їх родючість, через надмірне зрошення відбувається засолення й заболочення, розвивається водна й вітрова ерозія. З атмосферними опадами в ґрунт потрапляють забруднені речовини (нітрати, хлориди тощо), а з викидами промислових підприємств — важкі метали.
Земельні ресурси
Земельні ресурси — це землі, які використовує людина у господарській діяльності (у сільському й лісовому господарстві, будівництві та ін.). Близько 70% займають сільськогосподарські угіддя, де 55% припадає на орні землі; 17,2% займають ліси, лісосмуги й чагарники; 1,6% — болота; 4% — водойми; 7,2% — забудовані землі.
У результаті господарської діяльності людини ґрунтовому шару (особливо степової і лісостепової зон) було нанесено значних збитків: 1/3 орних земель України руйнується через водну та вітрову ерозії, що призводить до зниження врожаю. При нераціональній розробці родовищ корисних копалин знімають верхній родючий шар ґрунту, який іде у відвали. Для збереження головного багатства України — земельних ресурсів необхідно проводити такі заходи:
§ розорювати ґрунт на піднесених ділянках схилів;
§ насаджувати лісосмуги;
§ проводити рекультивацію земель;
§ вносити мінеральні добрива;
§ проводити меліоративні роботи (у Поліссі — осушення, на півдні — зрошення).
Меліорація (у сільському господарстві) — це сукупність організаційних, господарських, технічних заходів, спрямованих на докорінне поліпшення якості ґрунтів.