Господарське життя в середньовічній Європі

Селяни орали поля легким плугом. Той, хто не мав плуга, скопував землю лопатою та мотикою. Якщо не було борони, землю розпушували сучкуватою колодою, яку волочили по зораному полю. Колосся зрізали серпами. Молотили палицями або дерев’яними ціпками, а потім провіювали зерно, перекидаючи його лопатою.

У селянському господарстві переважала дрібна худоба: вівці, кози, свині. Коней і корів було мало, оскільки для великої худоби не вистачало кормів. Врожаї були дуже низькими. До ХІ ст. переважало натуральне господарство, коли селяни забезпечували сільськогосподарськими продуктами й виробами ремесла себе, сім’ю, свого пана, його слуг і гостей. Усе необхідне для життя вироблялося в самому маєтку.

Середньовічний будинок був позбавлений звичних для нас зручностей. У холодні пори року такі будинки опалювалися за допомогою вогнища, дим від якого виходив через вікна та отвір у покрівлі. Скло було надзвичайно дорогим, тому використовувалося тільки в церковних спорудах. Меблі в середньовічному будинку — столи, лави, ліжка — були грубими й масивними. Окремих кімнат для дітей і жінок не існувало.

Феодали мешкали в розташованих на високих пагорбах укріплених замках-фортецях, які розташовувалися на ділянці, оточеній ровом і земляним валом із частоколом. Головна вежа замку, де феодал зі своїми воїнами та родиною витримував облогу, називалася донтоном.

Рівень якості шляхів у середньовічній Європі був дуже низьким. Лише так звані «королівські дороги» у Франції були достатньо широкими. У ХІІІ ст. у Європі з’являються перші правила дорожнього руху. Колись міцні римські мости лежали в руїнах. Купці більш охоче відправляли свої товари не суходолом, а річковими шляхами, бо водний транспорт був дешевшим і надійнішим.

Велика увага приділялася в Європі виготовленню зброї. У ХІІ–ХІІІ ст. з’являється довгий меч, кольчуга, було вдосконалено щит, бойову сокиру. У XІV–XV ст. європейці винайшли вогнепальну зброю. Це був справжній переворот у військовій справі.

Основними деталями одягу були льняна сорочка, короткі штани, верхня сорочка, плащ. Одяг вельмож відрізнявся особливою пишністю.

Взуттям слугували черевики з м’якої шкіри, без твердої підошви, з дуже загнутим носком. У ХІІІ–XІV ст. у Європі увійшли в ужиток дворянські герби. Для тлумачення гербів виникла спеціальна наука — геральдика.