Географічна зональність на рівнинах

Основною географічною закономірністю є зональність — закономірна зміна всіх природних компонентів і географічної оболонки від екватора до полюсів. Слідом за зміною природних компонентів закономірно змінюються природні комплекси (зональні). Якщо природні комплекси формуються під впливом місцевих особливостей, то вони називаються азональними. Географічна оболонка неоднорідна — вона складається з безлічі природних комплексів різної величини і складності.

Географічні пояси — це найбільші підрозділи географічної оболонки. Назви географічних і кліматичних поясів та їх межі збігаються. Це пояснюється залежністю формування великих природних комплексів від кліматичних умов. Через неоднорідність земної поверхні межі географічних поясів не збігаються з паралелями. Значні розходження у природі всередині географічних поясів пов’язані з особливостями місцевих умов.

Приокеанічні і внутрішні частини материків розрізняються за співвідношенням тепла і вологи. Тому кожен географічний пояс поділяється на природні зони. Природні зони — великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються від екватора до полюсів та від океанів углиб материків. Зі зміною висоти над рівнем моря у горах спостерігається висотна поясність (вертикальна зональність). Найбільше висотних поясів у високих горах, що знаходяться біля екватора. В океанах, як і на суші, під безпосереднім впливом сонячного світла і тепла простежується зональність.