Західноєвропейські держави в XVI — першій половині XVII ст.

Франція

Зміни у французькому суспільстві в XVI ст. були зумовлені процесом об’єднання країни в єдину державу. Відбувалося формування абсолютної монархії. Не скликалися генеральні штати, найважливіші справи вирішувались у вузькому колі осіб, наближених до короля. Королівські укази закінчувались фразою «Бо така наша воля». Для зручного управління державою зміцнювався бюрократичний апарат.

Тогочасне французьке суспільство поділялося на три стани. Особливість станового ладу полягала в тому, що перший (духовенство) і другий (дворянство) стани були неоподаткованими, а третій стан (селянство) оподатковувався.

У XV–XVI ст. у Франції розвивалося капіталістичне виробництво. Відкривалися мануфактури, які виробляли тканини, меблі, скляний посуд, килими. Було відкрито чимало королівських мануфактур. Власники підприємств підтримували королівську владу, були зацікавлені в єдності країни, заступництві у сфері торгівлі та промисловості, захисті від свавілля дворянства.

Перехід до абсолютної монархії відбувався в умовах поширення Реформації. Спочатку у Францію проникла лютеранська віра, для боротьби з нею була створена Вогненна палата. У середині XVI ст. найбільший вплив серед буржуазії та частини дворянства півдня Франції мав кальвінізм. Лідерами гугенотів стали Бурбони, адмірал де Коліньї. На півночі католицький табір очолили де Гізи. Приводом до війни став збройний конфлікт між Гізами та зібранням гугенотів у містечку Вассі.

З початку війни у 1562 р. до 1570 р. відбулося три громадянські війни, які закінчилися підписанням Едикту примирення в Сен-Жермені. Гугеноти отримали право займати державні посади, їм було передано чотири укріплені фортеці, у тому числі і Ла-Рошель.

У 1572 р. виник план примирення ворожих партій шляхом одруження  гугенота Генріха Бурбона з сестрою Карла IX — католичкою Маргаритою. На весілля з’їхалося багато гугенотів-аристократів. Католики заздалегідь позначили білими хрестами будинки, де були поселені гугеноти. У ніч на 24 серпня 1572 р. (напередодні дня Св. Варфоломія) за сигналом дзвону почалося побиття гугенотів, яке тривало декілька тижнів. У відповідь південь у 1573 р. створив Конфедерацію — республіку міст і дворян зі своїм представницьким центральним органом, фінансами, податками та армією. Керували цією «державою в державі» дворяни на чолі з Генріхом Бурбоном. На півночі утворилася Католицька ліга на чолі з Гізами.

Після вбивства Генріха ІІІ та Генріха Гіза в 1589 р. королем Франції став Генріх ІV Бурбон. Країна переживала руїну та голод. Спалахнув масовий народний рух, який об’єднав навколо Генріха ІV буржуазію та дворянство. Поступаючись парижанам, у 1593 р. він прийняв католицтво і в 1594 р. був коронований у Реймсі.

За Нантським едиктом 1598 р. католицизм був оголошений панівною релігією у Франції, але гугеноти одержали право проповідувати в країні кальвінізм, за винятком Парижа та деяких інших великих міст. Гугеноти зберегли армію чисельністю 35 тис. чоловік, близько 200 фортець із гарнізонами, податкові й політичні привілеї. Південь остаточно перетворився на «державу в державі».

Генріх IV виявив себе як видатний державний діяч. Йому вдалося подолати руїну, упорядкувати фінанси, зменшити податки для селян. Розвивалися мануфактурне виробництво, торгівля. У період правління Генріха IV аристократія була відсторонена від участі в Королівській раді. У провінції король посилав відданих людей для виконання фінансових і судових справ. Політика Генріха IV викликала опір із боку сил, ворожих до абсолютизму. У 1610 р. «добрий» король Генріх IV був убитий рукою фаната-ченця.

Провідником політики подальшого зміцнення абсолютизму став перший міністр Людовіка XIII — кардинал А. Ришельє (1585–1642). Головним напрямком його політики стала ліквідація «партії гугенотів». У 1528 р. була захоплена фортеця Ла-Рошель, у 1629 р. кардинал видав Едикт милості, який позбавляв гугенотів політичних і військових привілеїв. Кодекс Мішо змінив владу непокірливих губернаторів у провінціях на владу інтендантів-чиновників.

За часів правління Ришельє також проводилася активна колоніальна політика, було створено 22 торговельні компанії. У 1631 р. вийшла перша французька газета, у 1635 р. започаткована Французька академія. А Вестфальський мир 1648 р., який поклав кінець Тридцятилітній війні, сприяв тому, що Франція отримала провідну роль у відносинах з іншими країнами Західної Європи.