Культура і духовне життя в Україні

Лібералізація суспільно-політичного й духовного життя дозволила сформуватися цілому поколінню «шістдесятників» (насамперед діячів науки, культури, мистецтва), розширити межі творчого самовираження інтелігенції. Серед нових імен — В. Симоненко, Л. Костенко, Є. Сверстюк, І. Дзюба, І. Драч, Д. Павличко та ін. Вони вимагали виправлення «перегинів» сталінізму, гарантій вільного культурного розвитку народу в майбутньому, забезпечення українській мові провідної ролі в освіті й культурній діяльності в республіці. Ці вимоги часто переходили встановлені рамки лібералізації й на початку 60-х рр. почали заборонятися. «Шістдесятники» відіграли важливу роль у суспільно-політичних процесах 70-х (вже як дисиденти) та другої половини 80-х — початку 90-х рр., взявши участь у проголошенні й становленні суверенної української держави.