Центральна та Східна Європа
Перші держави західних слов’ян
У 623 р. виникає перша слов’янська держава Само, яку створили чехи, морави та полабські серби. У ІХ ст. виникає держава Велика Моравія. На кінець Х ст. припадає утворення Польського королівства.
У 863 р. на прохання моравського князя до його двору прибули з Візантії два брати — Костянтин (Кирило) і Мефодій, які мали створити слов’янську писемність. Вони були добре освічені, знали мови різних народів. Для поширення християнства брати склали слов’янський алфавіт. Перша абетка називалася глаголицею, пізніше була створена ще одна — кирилиця, якою досі користуються в Сербії, Росії, Білорусії, Україні та деяких інших слов’янських країнах.
Чеське королівство
У ХІІІ ст. Чеська держава стала однією з могутніх держав Європи, але на початку ХІV ст. вона розпалася й увійшла до складу німецьких земель.
У ХV ст. чехи починають боротьбу проти німців ― за національне, культурне та релігійне визволення. Невдоволених очолив глава Празького університету Ян Гус (1371–1415). Ян Гус засуджував симонію (продаж церковних посад) і торгівлю індульгенціями — грамотами про відпущення гріхів. Таким чином, у ХV ст. всю Європу охопила потужна хвиля визвольної боротьби, що почалася в Чехії, — гуситські війни. Церковний собор 1414 р. у Констанці звинуватив Гуса в єресі й засудив його до страти через спалення. Після його смерті рух гуситів ще тривав, але серед них не було єдності. Прихильники Яна Гуса розділилися на два табори — чашників (поміркованих) і таборитів (більш радикальних). Чашники хотіли послабити католицьку церкву, відібрати в неї земельні володіння, однак діяли менш рішучо, ніж таборити. Таборити намагалися покінчити з гнобленням католицької церкви, знищити приватну власність, феодальні повинності й податки.
У 1434 р. біля містечка Ліпани помірковані гусити, які уклали союз із Габсбургами, напали на таборитів і розбили їхнє військо. Більшість істориків вважають цю подію завершенням гуситських війн.
Угорщина
Землі між річками Тисою та Дунаєм у давнину були заселені слов’янськими племенами. Наприкінці ІХ ст. туди переселилися кочові племена угрів. Вони захопили Паннонію та східну частину Моравії. Близько 1000 р. угорський князь Іштван об’єднав під своєю владою країну і став королем. В ХІ–ХІІ ст. угорські королі захищали свої землі від німецького та візантійського імператорів. А в середині ХІІІ ст. на Угорщину напали татаро-монголи.
Поступово в Угорщині встановився феодалізм, міста з’явилися пізно. Міська верхівка була спадковою. У 1222 р. дворяни змусили короля підписати «Золоту буллу» (указ із золотою печаткою), яка надавала їм низку пільг. Лише через 200 років в Угорщині сформувалася станова монархія. У 1526 р. турецька армія розгромила угро-чеське військо. Східна Угорщина потрапила під владу турків, західна відійшла до австрійських володінь, а Трансільванія стала васалом Туреччини.
Польське королівство в Х–XV ст. Велике князівство Литовське
Наприкінці Х ст. польські племена утворили свою державу. Перший відомий король цієї держави — Мешко І. В ХІ–ХІІ ст. перед загрозою німецького наступу й татаро-монгольської навали Польща розпалася на самостійні князівства. У 1320 р. в Польщі відродилася королівська влада. Було створено королівську раду, королівську канцелярію, державну скарбницю, суд, запроваджено польські гроші. Владу монарха обмежував законодавчий орган — сейм, у роботі якого брали участь магнати, шляхта й духовенство. Король став заручником сейму, він не мав війська, бо в Польщі скликалося шляхетське ополчення — посполите рушення.
У середині ХІІ ст. литовський князь Міндовг створив Велике князівство Литовське. У 1385 р. було підписано Кревську унію — угоду між Польщею та Великим князівством Литовським, що передбачала їхнє об’єднання через шлюб польської королеви Ядвіги й литовського князя Ягайла.