Будова і різноманітність квіток
Квітка (орган насінного розмноження) — це вкорочений та обмежений у рості видозмінений пагін, який є репродуктивним (генеративним) органом. У квітці розрізняють оцвітину, маточку і тичинки.
Розміщені ці частини на квітколожі — розширеній частині квітконіжки (видовжене продовження стебла). Коли квітконіжки скорочені і зовні непомітні, квітки називають сидячими (конюшина, подорожник, соняшник). Оцвітина складається з чашолистиків (вони утворюють віночок). Чашечка та віночок бувають вільно-пелюстковими (малина, шипшина, грицики) та зросло-пелюстковими (картопля, кульбаба, дзвоники). Якщо в оцвітині є чашечка і віночок — це подвійна оцвітина, коли немає поділу на віночок і чашечку — проста. Якщо через квітки можна провести декілька площин симетрії (яблуня, гвоздика), їх називають правильними, якщо одну або ні одної — неправильними (шавлія, квасоля). Головні частини квітки — маточки та тичинки. Кожна тичинка утворена пиляком і тичиночною ниткою. У пиляку є 4 гнізда, в них розвивається пилок.
Маточка утворена одним або декількома плодолистиками, складається у нижньої розширеної частини — зав’язі, видовженого (не у всіх квіток) стовпчика та верхньої частини — приймочки маточки. На внутрішніх стінках зав’язі знаходяться один або кілька насінних зачатків. Покриви насінного зачатку не зростаються, залишається отвір — пилковхід. Із насінного зачатку після запилення і запліднення розвивається насінина, із зав’язі — оплодень; разом вони утворюють плід. Іноді в утворенні плоду беруть участь інші частини квітки (наприклад, квітколоже).
За положенням відносно покриву квітки розрізняють зав’язь верхню і нижню. Квітки, що мають маточки та тичинки, називають двостатевими. Ті, в яких тільки маточки (маточкові) або тільки тичинки (тичинкові), називаються одностатевими. Тичинкові та маточкові квітки можуть бути розташовані на одній (однодомні) або на різних (дводомні) рослинах.