Багатоклітинні. Губки. Кишковопорожнинні
Тип Кишковопорожнинні. Загальна характеристика та різноманітність кишковопорожнинних
Тип Кишковопорожнинні — нижчі багатоклітинні двошарові тварини. Їх налічується близько 9 тисяч видів. Це водні, переважно морські тварини, які прикріплені до субстрату або плавають у товщі води. Це поодинокі або колоніальні форми, що мають розміри від кількох міліметрів до кількох метрів. Для кишковопорожнинних характерними є дві основні життєві форми: поліпи (гідра, актинії) та медузи (аурелія, коренерот).
У поліпів тіло циліндричної форми; на його верхньому кінці розташований рот, оточений щупальцями; до субстрату прикріплюється нижньою частиною тіла — підошвою. У медуз тіло у формі парасольки зі щупальцями по краях і ротовим отвором між ними; підошви вони не мають.
Більшість кишковопорожнинних має променеву (радіальну) симетрію тіла. Це означає, що через їх тіло можна провести одну головну вісь, навколо якої радіально розміщуються окремі частини тіла, наприклад, щупальця. Кишковопорожнинні не мають порожнини тіла; єдина порожнина кишкова (гастральна), яка відкривається назовні ротовим отвором. Стінки тіла утворені двома шарами клітин: зовнішній — ектодерма та внутрішній — ентодерма. Екто- та ентодерма розділені неклітинним шаром — мезоглеєю.
Уперше серед тварин у кишковопорожнинних клітини зовнішнього та внутрішнього шарів неоднорідні і диференціюються морфологічно та функціонально. У зовнішньому шарі розміщені шкірно-м’язові, жалкі, нервові та проміжні клітини. Зовнішня частина шкірно-м’язових клітин утворює покриви, а внутрішня витягнута у скоротливі м’язові волокна, які забезпечують рух щупалець, скорочення, витягування тіла, пересування та захоплення їжі. Між шкірно-м’язовими клітинами, особливо на щупальцях та навколо рота, розташовані жалкі клітини, які виконують функцію захисту та нападу. У зовнішньому шарі в основі шкірно-м’язових клітин розміщені нервові клітини зірчастої форми, що з’єднуються між собою відростками й утворюють нервову сітку. Це примітивно побудований дифузний тип нервової системи, яка є основою для рефлекторної діяльності тварин.
Скорочення тіла у відповідь на механічні подразнення — це захисний, а захоплення їжі — харчовий рефлекси. Проміжні клітини зовнішнього шару беруть участь у процесах регенерації. Ентодерма в основному складається з травних та залозистих клітин, які беруть участь у перетравленні їжі. У кишковопорожнинних спостерігається поєднання порожнинного травлення, характерного для вищих багатоклітинних тварин, із внутрішньоклітинним, як у одноклітинних тварин. Усі неперетравлені рештки їжі викидаються назовні через ротовий отвір.
Спеціальних органів дихання у кишковопорожнинних немає. Розчинений у воді кисень поглинається всією поверхнею тіла. У медуз у зв’язку з рухливим способом життя з’являються органи чуттів — світлочутливі вічка та органи рівноваги, розташовані по краю парасольки. Розмножуються кишковопорожнинні двома шляхами — нестатевим і статевим. Нестатеве розмноження відбувається шляхом брунькування. Більшість кишковопорожнинних роздільностатеві, однак трапляються й гермафродити.
Тип Кишковопорожнинні об’єднує три класи: Гідроїдні, Сцифоїдні медузи і Коралові поліпи. Це переважно морські організми (аурелія, коренерот, актинії), і лише небагато з них живе у прісних водоймах (гідра прісноводна).