Склад ядра атома

Важливою характеристикою ядра є його заряд і маса.

Заряд ядра визначається кількістю позитивних елементарних зарядів (протонів), які знаходяться в ньому.

У 1932 році англійський учений Джеймс Чедвік відкрив частинку, яка не має електричного заряду, маса якої приблизно дорівнює масі протону. Цю частинку назвали нейтроном.

Після відкриття нейтрону радянський фізик Дмитро Іваненко і німецький фізик Вернер Гейзенберг запропонували гіпотезу про протонно-нейтронну будову ядра.

Ядро складається з елементарних частинок двох сортів (нуклонів). Загальне число нуклонів, тобто сума протонів і нейтронів у ядрі атома, дорівнює масовому числу атома. Число протонів визначається за порядковим номером елементу в таблиці Менделєєва, а число нейтронів — як різниця між масовим числом і числом протонів.

Ядра з однаковим числом протонів, але різним числом нейтронів, є ядрами різних ізотопів одного хімічного елементу. Різні ізотопи одного хімічного елементу мають різну масу і відрізняються фізичними властивостями, але, маючи однаковий заряд, атоми різних ізотопів одного і того ж хімічного елементу мають однакову будову електронних оболонок і тому мають однакові хімічні властивості.

Сили притягання між нуклонами у ядрі називають ядерними.