Біологічна дія радіоактивних випромінювань

Радіоактивне випромінювання — випромінювання, яке ізотоп виділяє під час розпаду. Має три різновиди: альфа-промені (потік ядер атомів гелію), бета-промені (потік електронів) і гамма-промені (електромагнітне випромінювання). Для людини найбільш небезпечним є гамма-випромінювання.

Доза поглинутого випромінювання дорівнює відношенню енергії, отриманої тілом, до маси тіла. Доза поглинання позначається літерою D і вимірюється у Греях.

На практиці використовують також одиницю вимірювання рентген (Р), яка дорівнює 2,58 помножити на 10 у мінус 4 степені кулон, поділений на кілограм.

Поглинуте випромінювання може накопичуватися з часом, його доза тим більша, чим більша тривалість опромінення.

Потужність дози визначається відношенням дози поглиненого випромінювання до часу опромінення. Позначається літерою N і вимірюється у Греях, поділених на секунду.

Для людини смертельна доза поглинутого випромінювання еквівалентна 6 Гр. Гранично припустима для людини доза випромінювання — 0,05 Гр на рік.