3. Античні міста­держави у Північному Причорномор’ї

У VII–V ст. до н. е., коли причорноморські степи займали скіфи та інші племена, вихідці з Греції заснували на узбережжі Чорного і Азовського морів свої поселення, що стали рабовласницькими містами-державами.

Серед грецьких містдержав найбільш відомі: Ольвія — в гирлі ДніпровськоБузького лиману (залишки її знаходяться біля нинішнього с. Парутиного на півдні від м. Миколаєва), Херсонес — на околиці сучасного Севастополя, Пантикапей — на місці сучасної Керчі, Тіра — на місці нинішнього Білгорода-Дністровського на березі Дністровського лиману, Феодосія — в Криму, Фанагорія — на Таманському півострові, Танаїс — у гирлі Дону, Керкінітида — на місці сучасної Євпаторії. Найбільшою з цих рабовласницьких держав було Боспорське царство з центром у Пантикапеї, яке виникло у V ст. до н. е. і включало територію Керченського і Таманського півостровів та пониззя Кубані.

Населення грецьких міст займалося ремеслами, землеробством, виноградарством, виноробством, рибальством і переробкою риби, вело жваву мінову торгівлю як із місцевими скіфськими племенами, так і з Грецією. У Грецію вивозили рабів, хліб, особливо пшеницю, худобу, рибу, шкіри, хутра, ліс, а з метрополії привозили вина, маслинову олію, посуд, тканини, різні ремісничі вироби та предмети розкоші.

У рабовласницьких державах точилася класова боротьба. Одним із перших відомих повстань населення проти пригноблювачів було повстання скіфів і рабів у 107 р. до н. е. під проводом Савмака у м. Пантикапеї на Боспорі. Повстанці захопили владу і проголосили Савмака царем. Але повстання було придушено.

У І ст. н. е. грецькі міста-держави здебільшого потрапили у залежність до Римської імперії. Проіснували вони до IV­–V ст. н. е.