Особові займенники, їх відмінювання. Зворотний займенник себе

Особові займенники вказують на особу, інші істоти, предмети, явища, поняття. Характерною особливістю відмінювання особових займенників є те, що вони при відмінюванні змінюють не тільки закінчення, а й основи: я — мене, ти — тебе, він — його, вона — її, ми — нас, ви — вас, вони — їх.

У займеннику другої особи однини голосний е чергується з голосним о в давальному, орудному і місцевому відмінках: тебе — тобі, тобою, на тобі.

У непрямих відмінках особові займенники змінюють основу. Займенники він, вона, воно, вони у родовому та знахідному відмінках мають паралельні форми: його, нього; її, неї; їх, них і по-різному наголошуються залежно від того, вживаються вони із прийменниками чи без них. При відсутності прийменника наголошується другий склад: сказати мені, тобі; повідомити мене, тебе, її. При наявності прийменника наголошується перший склад: розраховуй на мене, на неї; подарунок для нього, для тебе.

Зворотний займенник себе вказує на відношення кожної з трьох осіб до самої себе. Цей займенник завжди відноситься до суб’єкта дії: Не хвали сам себе, хай народ похвалить тебе. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене море верб.

Зворотний займенник не має форми називного відмінка. Він не має також форм роду і форм множини. Відмінюється він так само, як і особовий займенник другої особи ти. У давальному і місцевому відмінках наголошується останній склад: подарував собі, відчуває на собі, ворудному — передостанній (задоволений собою).