Дієслово.

Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Дієслово — самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? Що зробити? Що роблять? Що зроблять? Що зробили?

Дієслова мають такі граматичні категорії: час, число, особу, рід, вид, спосіб. У реченнях дієслова найчастіше виконують роль присудка.

Дієслова на -ть, -ться пишуться із м’яким знаком: навчають, пишаються. Дієслова на -ш, -шся пишемо без м’якого знака: пишаєшся, навчаєшся.

Дієслово має п’ять основних форм: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, безособова форма на -но, -то, дієприслівник.

Неозначена форма означає дію, стан або процес поза часом, способом, числом, особою і відповідає на питання що робити? Що зробити?: малювати, записати.

Особове дієслово означає дію, стан предмета і відповідає на питання що роблю? що зроблю? Що буду робити? Що робив?: малюю, запишу, сказав.

Дієприкметник означає ознаку предмета за дією і відповідає на запитання який? яка? Яке? Які?: вишитий. зроблений.

Безособова форма на -но, -то вказує на дію, яку сприймаємо як результат і відповідає на питання що зроблено?: вишито, зроблено.

Дієприслівник означає додаткову дію, ознаку, обставину дії і відповідає на питання що роблячи? Що зробивши?: вишиваючи, зробивши.