–Я–Њ–Љ–Є–ї–Ї–∞
  • XML Parsing Error at 1:79. Error 9: Invalid character
  • XML Parsing Error at 1:79. Error 9: Invalid character

¬≥в≥секц≥€

¬≥в≥секц≥€, ж≥восечен≥е - Ї оперативний прийом, €кий застосовуЇтьс€ на живих тварин з метою з'€суванн€ в≥дправлень тих чи ≥нших орган≥в нашого т≥ла ≥ особливо внутр≥шн≥х, мало або зовс≥м недоступних безпосередньому спостереженню. Ўл€хом в≥в≥секц≥њ, звичайно, р≥зних в р≥зноман≥тних випадках, досл≥дник проникаЇ в р≥зноман≥тн≥ порожнини - в черепну, грудну, черевну ≥ т. д., доходить до потр≥бного органу, чи буде те серце, печ≥нку, мозок, нерв ≥ т. д., досл≥джуЇ њх на м≥сц≥ шл€хом ф≥зико - х≥м≥чних способ≥в, д≥знаЇтьс€ ефекти або продукти њх д≥€льност≥ механ≥чного, х≥м≥чного або нервового характеру або ж видал€Ї органи з т≥ла, щоб подальшим спостереженн€м випадають з життЇвого об≥гу €вищ скласти соб≥ у€вленн€ про роль, €ку грав в≥ддалений орган в т≥л≥. Ќарешт≥, в≥в≥секц≥€ робитьс€ ≥нод≥ з метою т≥льки видаленн€ з т≥ла того чи ≥ншого органу - серц€, печ≥нки, м'€зи ≥ т. д., функц≥€ €ких вже досл≥джуЇтьс€ поза т≥лом за певних ф≥зико-х≥м≥чних умовах, зм≥нюваних в свавол≥ досл≥дником. “аким шл€хом ≥ здобутий майже весь ц≥нний фактичний матер≥ал, що в≥дноситьс€ до област≥ €вищ кровооб≥гу, диханн€, травленн€, вид≥ленн€, до ≥ннервац≥њ р≥зних орган≥в, до загальноњ нервовоњ та м'€зовоњ ф≥з≥олог≥њ ≥ до спец≥альноњ ф≥з≥олог≥њ спинного ≥ головного мозку ≥ нерв≥в. ¬≥в≥секц≥€ Ї, таким чином, головним знар€дд€м ф≥з≥олог≥чного експериментального досл≥дженн€, з €ким нерозривно пов'€заний поступальний х≥д б≥олог≥чних ≥ медичних наук. Ќе будь в≥в≥секц≥њ на тваринах, ми б не мали жодного у€вленн€ про тваринну електрику, тобто електричних струмах м'€з≥в, нерв≥в ≥ мозку, про функц≥њ в≥дчувають ≥ рухових нерв≥в, психомоторних та сенсорних функц≥€х головного мозку ≥ взагал≥ про механ≥зм нервових акт≥в, ≥ так у всьому, що стосуЇтьс€ житт€ нашого т≥ла. якби щось могло не дати розвинутис€ в≥в≥секц≥€ з час≥в √≥ппократа ≥ по наш≥ дн≥, то наука про житт€ вс€ б базувалас€ на одних умовних фантастичних г≥потезах ≥ умогл€ду. ¬. представл€ють необх≥дне знар€дд€ досл≥дженн€ €к дл€ патолога, що застосовуЇ њх з метою з'€суванн€ причин патолог≥чних в≥дхилень функц≥й або окремих орган≥в, або ц≥лого т≥ла в сукупност≥, так ≥ дл€ фармаколога, що ставить соб≥ завданн€м визначити механ≥зм д≥њ тих чи ≥нших л≥карських речовин ≥ отрут на р≥зн≥ органи т≥ла. √ероф≥л ≥ ≈раз≥страта, вожд≥ олександр≥йськоњ школи, перш≥ виробили розс≥ченн€ на живих тварин - к≥з ≥ нав≥ть на злочинц≥в, засуджених до смерт≥, а знаменитий √ален (м≥ж 131 ≥ 200 роком) розвинув ≥ зм≥цнив в≥в≥секц≥онний метод ≥ здобув значну к≥льк≥сть ц≥нних ф≥з≥олог≥чних факт≥в. ÷е в≥в≥секц≥онное напр€мок у ф≥з≥олог≥њ в наступн≥ за √аленом стол≥тт€ пер≥одично то затихало на довгий час, то знову виражалос€ в особ≥ кращих представник≥в б≥олог≥чних ≥ медичних наук - √арве€, √раафа, ћальп≥г≥, Ћевенгука, √аллера, —паланцан≥, ‘онтана, „арльза Ѕелл€, Ћегаллуа, √альван≥, ќлександра √умбольдта ≥ ћаттеуч≥. јле €к метод досл≥дженн€ була остаточно введена ≥ встановлена ??в галуз≥ б≥олог≥чних ≥ медичних наук лише з початку цього стол≥тт€, завд€ки ћажанд≥ (1783-1855) ≥ ≤оганну ћюллеру (1801-1858). ¬≥д них бере початок пле€да вчених, €к≥ дос€гли величезноњ попул€рност≥ в галуз≥ б≥олог≥чних наук, €к≥, напр.,  лод-Ѕернар, ѕфлюгер, ƒюбуа-–аймон, √ельмгольц, Ћюдв≥г, √ейденгайн, √ерман, —Їченов, ћечников ≥ т. д., €к≥ довели, що поступальний рух б≥олог≥њ та медицини не мислимо без широкого розумного застосуванн€ в≥в≥секц≥онного методу, що в≥дкриваЇ нам за спри€нн€ нин≥ дуже розвинулис€ прийом≥в ф≥зики, х≥м≥њ ≥ м≥кроскоп≥њ не т≥льки механ≥зм нормальних функц≥й орган≥в т≥ла, а й причини ухиленн€ цих функц≥й в≥д норми при р≥зноман≥тних ф≥з≥олог≥чних ≥ патолог≥чних умовах житт€ живих орган≥зм≥в. ќписова анатом≥€, €ка вивчалас€ на трупах, не в змоз≥ в≥дкрити нам того, що робитьс€ в частинах орган≥зму п≥д час житт€, тобто ≥стор≥ю прот≥кають у них под≥й. Ќа труп≥, наприм., јртер≥њ майже завжди бувають порожн≥ або т≥льки наповнен≥ газом, а кожен, хто, под≥бно ≈раз≥страта, спостер≥гав би артер≥њ т≥льки на трупах, не був би в змоз≥ оц≥нити роль артер≥й в кровооб≥гу; ≥ справд≥, цей видатний досл≥дник дививс€ на артер≥њ €к на пов≥троносн≥ трубки, що знаход€тьс€ в пов≥домленн≥ з воздухоносними трубками леген≥. ћ≥ж тим √алену варто було т≥льки оголити артер≥њ на живих тварин, щоб в≥дразу бачити ц≥ трубки наповненими проб≥гають в них кров'ю ≥ ч≥тко визначити њх призначенн€ в т≥л≥, ≥ так у всьому, що стосуЇтьс€ функц≥й р≥зних орган≥в тваринного орган≥зму. ѕершим придбанн€м ¬. методу була точна локал≥зац≥€ життЇвих функц≥й по р≥зних анатом≥чних апарат≥в тваринного т≥ла. ѕерш≥ ¬≥в≥сектор вважали, що цим вичерпуютьс€ призначенн€ ¬., ≥ такий напр€мок останн≥х зм≥нилос€ лише з т≥Їњ хвилини, коли б≥ологами ≥ ф≥з≥ологами був встановлений питанн€ про механ≥зм функц≥й ≥ наука про житт€ прийн€ла механ≥чне напр€м, прот€гом цього стол≥тт€ принесло так≥ плоди, про €к≥ н≥коли ≥ не мр≥€ли досл≥дники колишн≥х в≥тал≥стичних ≥ ан≥м≥стичних шк≥л. «астосуванн€ ф≥зико-х≥м≥чних ≥ механ≥чних знань до досл≥дженн€ €вищ житт€ прославило значенн€ ¬. €к в б≥олог≥њ, так ≥ в медицин≥ до такого ступен€, що лаборатор≥њ, забезпечен≥ вс≥м, що необх≥дно дл€ ¬., Ї неминучим атрибутом нав≥ть вс≥х майже без вин€тку кл≥н≥к. ѕитанн€, що виникають ≥з спостереженн€ над переб≥гом хвороб у хворих людей, а так само ≥ над л≥куванн€м останн≥х тими чи ≥ншими засобами, вивчаютьс€ ≥ детально анал≥зуютьс€ шл€хом доц≥льних досл≥д≥в на тваринах, на €ких з'€совуЇтьс€ механ≥зм порушенн€ функц≥й, що в≥дпов≥даЇ дан≥й форм≥ захворюванн€, ≥ д≥€ при цьому на орган≥зм тих чи ≥нших ф≥зичних умов ≥ л≥карських речовин.  л≥н≥ка ставить питанн€ експериментальноњ лаборатор≥њ, а останн€, спираючись на в≥в≥секц≥њ. метод досл≥дженн€ тварин, найближчих до людини, силкуЇтьс€ в≥дкрити механ≥зм захворюванн€ ≥ агенти, що можуть в≥дновити нормальн≥ функц≥њ в хворому орган≥зм≥. ”тил≥тарне значенн€ ¬. позначаЇтьс€ особливо р≥зко в галуз≥ практичноњ медицини, оск≥льки в≥дкритт€ джерел захворюванн€, механ≥зму розлади функц≥й ≥ механ≥зму д≥њ л≥карських речовин немислимо без досл≥д≥в на тваринах. “≥льки переконавшись у нешк≥дливост≥ речовини або тих чи ≥нших ф≥зичних умов тваринних орган≥зм≥в або нав≥ть у спри€тливому д≥њ досл≥джуваних агент≥в на д≥€льн≥сть р≥зних орган≥в т≥ла, дозволено приступати до застосуванн€ цих засоб≥в чи ф≥зичних агент≥в на хворий орган≥зм людини: така основна мораль сучасноњ медицини. ƒл€ останньоњ об'Їктом експериментального досл≥дженн€ може служити т≥льки тваринний орган≥зм, доступний анал≥зу т≥льки шл€хом ¬.; обов'€зки же медицини перед хворим людством звод€тьс€ лише до полегшенн€ його страждань ≥ в≥дновленн€ його здоров'€ за в≥домим уже строго певним способам. «≥ сказаного очевидно те величезне значенн€, €ке повинен мати ¬. експериментальний метод в област≥ не т≥льки б≥олог≥њ, але ≥ медицини.



¬иключенн€ з науки в≥в≥секц≥њ, €к недозволенного методу досл≥дженн€, звелос€ б до одного з двох: або до повного застою наших медичних знань, до приреченого њњ на нерухом≥сть, або, що скор≥ше, до посиленн€ людських страждань ≥ до п≥двищенн€ смертност≥, так €к при цьому об'Їктами досл≥дженн€, через брак ≥нших, стали б сам≥ люди ≥ вони б мимовол≥ в≥дчували на соб≥ невиг≥дн≥ насл≥дки вс≥л€ких проб ≥ ман≥пул€ц≥й, не пройшли через контрольний р€д досл≥д≥в на тваринах. ѕредставниками ант≥в≥в≥секц≥онного погл€ду Ї товариства заступництва тварин. —першу у ‘лоренц≥њ, в €к≥й д≥€в знаменитий ¬≥в≥сектор Ўифф, а пот≥м ≥ в јнгл≥њ з 1870 р. п≥дн€лас€ сильна аг≥тац≥€ з боку сусп≥льства заступництва тварин проти виробництва €ких би то не було досл≥д≥в на тваринах, пов'€заних з пролитт€м њх кров≥. –езультатом цього руху, що пройшов через р€д гар€чих дебат≥в у ст≥нах англ≥йського парламенту (1876 р. 11 серпн€), з'€вивс€ б≥лль (Cruelty to animals act), за €ким право виробництва досл≥д≥в на тваринах з ф≥з≥олог≥чноњ метою обмежувалос€ певними державним секретарем особами та установами, причому кон≥ , осли, собаки, к≥шки повинн≥ були бути абсолютно виключен≥ з числа об'Їкт≥в дл€ ¬. досл≥д≥в; кр≥м того, вс≥ ≥нш≥, допускалис€ до досл≥д≥в тварини повинн≥ бути наркот≥зовани до нечутливост≥ ≥ негайно п≥сл€ досв≥ду повинн≥ бути уб≥ваеми. Ќе задовольнившись под≥бного роду обмеженн€ми ¬., головне аг≥тувати проти них сусп≥льство - Society for the prevention of cruelty to animal та ≥нш≥ товариства захисту тварин, розповсюдженн€м сенсац≥йних брошур про непотр≥бних катуванн€х, €ким п≥ддають вчен≥ р≥зних тварин в своњх лаборатор≥€х, прагнули в≥дновити громадську думку наст≥льки, щоб ¬. були остаточно заборонен≥ законом, чого, однак, не вдалос€ дос€гти через р≥зке протесту вчених сил крањни. јналог≥чне рух, хоча ≥ в б≥льш слабкого ступен€, роз≥гралас€ майже в той же час ≥ в Ќ≥меччин≥, ≥ на чол≥ його ≈рнст ¬ебер в твор≥ своЇму "Die Folterkammern der Wissenschaft. Eine Sammlung von Thatsachen f?r das Laienpublikum" (Ћейпциг, 1879) нападав на зловживанн€ ¬., називаючи славнозв≥сних ф≥з≥олог≥в нашого часу безсов≥сними злочинц€ми ≥ катами, ≥ доводив, не розум≥ючи справи, всю ≥люзорн≥сть корист≥ ¬. в науковому в≥дношенн≥ ≥ т. д.; в≥н вимагав, щоб вс≥ сусп≥льства заступництва тварин з'Їдналис€ дл€ загального протесту проти ¬. напр€ми ф≥з≥олог≥њ ≥ дл€ внесенн€ до рейхстагу петиц≥њ monstre про повну заборону ¬. на тварин. јле здоровий глузд нац≥њ та ≥нтел≥гентного сусп≥льства, п≥дкр≥плюваний ≥ просв≥чуЇтьс€ такими прекрасними брошурами, €к: L. Hermann, "Die Vivisectionsfrage" (Ћейпциг, 1877); Ludwig, "Die Wissenschaftliche Th?tigkeit in den physiologischen Instituten" (Ћейпциг, 1879); Heidenhain, "Die Vivisection im Dienste der Heilkunde" (Ћейпциг, 1879) ≥ Holz, "Wider die Humanaster. Rechtfertigung eines Vivisektors "(—трасбург, 1883) - усунув вс€к≥ серйозн≥ насл≥дки роздуваЇтьс€ ≈рнстом ¬ебером ант≥в≥в≥секц≥онного руху, ≥ право ¬. без вс€ких обмежень залишилос€, €к ≥ колись, надбанн€м вс≥х експериментальних лаборатор≥й та кл≥н≥к. ” нас в –ос≥њ  урл€ндське сусп≥льство заступництва тварин 4 серпн€ 1880 подало петиц≥ю м≥н≥стру юстиц≥њ, що стосуЇтьс€ обмеженн€ зловживанн€ ¬. в р≥зних факультетах та академ≥€х ≥мпер≥њ. —пираючись на те положенн€, що закон пересл≥дуЇ взагал≥ вс€ке гризоту ≥ катуванн€ тварин в звичайному сенс≥ слова ≥ що творитьс€ за в≥в≥секц≥њ в лаборатор≥€х, на думку курл€ндского сусп≥льства, збуджуЇ лише один жах ≥ обуренн€ з точки зору гуман≥тарноњ цив≥л≥зац≥њ ≥ морал≥, сусп≥льство це вимагало втручанн€ закону , €кий би допускав ¬. т≥льки у вкрай необх≥дних випадках ≥ усував можлив≥сть зловживанн€ ними. “ам, де ¬. супроводжувалис€ муками тварин, переважаючими меж≥ того, що було потр≥бно науковоњ постановкою досв≥ду, або там, де ¬. проводитьс€ без достатньоњ науковоњ необх≥дност≥, там винуватц≥ повинн≥ бути суворо покаран≥ законом. Ќе вступаючи в подробиц≥ вимог цього товариства, що указував зокрема ще й на те, що учн≥ не мають права робити ¬. без спец≥ального кер≥вництва професора ≥ його асистент≥в, що ¬. не повинн≥ бути практикуютьс€ дл€ демонстрац≥њ (на лекц≥€х) встановлених вже в науц≥ положень, що до них не сл≥д вдаватис€ там, де мета дос€гаЇтьс€ шл€хом мертвого матер≥алу, що експер≥мент≥руемие тварини повинн≥ бути неодм≥нно наркот≥з≥рованних до нечутливост≥, €кщо т≥льки умови досв≥ду допускають це, ≥ що тварини п≥сл€ важких операц≥й повинн≥ бути по дос€гненн≥ мети експерименту негайно ж уб≥ваеми, €кщо не потр≥бно над ними подальших спостережень, - так, не вникаючи в ус≥ ц≥ окрем≥ пункти вимог сусп≥льства, в≥дступ в≥д €ких мало бути покараним законом, ми бачимо, що сусп≥льство  урл€ндське клопотало не про заборону ¬., а про обмеженн€ зловживанн€ ними €к в к≥льк≥сному, так ≥ в €к≥сному в≥дношенн≥.



ѕрофесора експериментальних наук: ф≥з≥олог≥њ, експериментальноњ патолог≥њ та фармаколог≥њ, часто, на думку сусп≥льства, виробл€ють ¬. там, де вони зовс≥м не потр≥бн≥ дл€ розвитку наукових знань, ≥ притому п≥ддають тварин великим мукам, н≥ж це потр≥бно умовами самого досв≥ду. ѕетиц≥€ ц€, наск≥льки нам в≥домо, була представлена у факультети р≥зних ун≥верситет≥в, а також ≥ в медичну академ≥ю, але була остаточно в≥дхилена. ≤ справд≥, €ким чином влада чи закон можуть втручатис€ в питанн€ про те, чи сл≥д було або не сл≥д було професору або його асистентам ≥ що працюЇ п≥д його кер≥вництвом зробити дану ¬. дл€ вир≥шенн€ того чи ≥ншого спец≥ального наукового питанн€? ѕрофесора т≥Їю ж спец≥альн≥стю, тобто товариш≥ по ремеслу, н≥коли б не вз€лис€ за роль судд≥в-контролер≥в у таких складних ≥ заплутаних наукових питанн€х, так €к њм самим з особистого досв≥ду в≥домо, що питанн€ про те, чи сл≥д вир≥шити той чи ≥нший питанн€ ¬. ≥ €кий саме, залежить багато в≥д ≥ндив≥дуальност≥ ≥ особистих погл€д≥в експериментатора на св≥й предмет ≥ нер≥дко мало об≥ц€ють ¬. давали прекрасн≥ неспод≥ван≥ результати, ≥ навпаки. ѕомилки в цьому в≥дношенн≥ можлив≥ величезн≥. “аким чином, держава або закон позбавлен≥ можливост≥ контролювати д≥€льн≥сть професор≥в ≥ њх учн≥в в т≥й частин≥ њњ, €ка в≥дноситьс€ до дозволено або не дозволено в≥в≥секц≥њ при розробц≥ тих чи ≥нших наукових питань, ≥ це по в≥дсутност≥ компетентних у цьому в≥дношенн≥ судд≥в. “аким чином, т≥льки професори-спец≥ал≥сти можуть бути судд€ми того, зловживають вони в≥в≥секц≥њ чи н≥. „и мислимо, звичайно, що в окремих р≥дк≥сних випадках експериментатор, недостатньо вникнувши в суть разбираемого питанн€, вдаЇтьс€ до недоц≥льним формам в≥в≥секц≥њ, пов'€заних притому з надм≥рними муками тварини, ≥ все це, може, даремно завд€ки поганий постановц≥ досв≥ду з недостатньо обдуманого плану. јле ц≥ приклади, на наше глибоке переконанн€, не можуть служити п≥дставою дл€ пересл≥дуванн€ ¬. €к наукового методу досл≥дженн€ або њх заборони, а можуть бути лише м≥шенню дл€ друкованоњ критики, караючоњ необдуман≥сть ≥ жорсток≥сть тих чи ≥нших акт≥в будь-€кого громадського д≥€ча. Ќе п≥дл€гаЇ також сумн≥ву, що експериментатори не позбавлен≥ почутт€ жалю до тварин ≥ скр≥зь, де т≥льки можна, наркотизирующее п≥ддосл≥дних тварин, щоб уникнути зайвих мук ≥ п≥сл€ зак≥нченн€ досв≥ду негайно знищують њх, €кщо вони вже не ви€вл€ютьс€ потр≥бними. Ќа жаль, досл≥дженн€ функц≥й багатьох орган≥в, напр. мозку, серц€, судинноњ системи ≥ т. д., неможливо при повному наркоз≥ тварин внасл≥док зм≥ни нормальноњ реакц≥њ цих орган≥в на р≥зн≥ зовн≥шн≥ подразненн€, а тому доводитьс€ нер≥дко дл€ вивченн€ нормальноњ функц≥њ орган≥в експериментувати на ненаркот≥з≥рованних тварин; так само точно значенн€ поставленого досв≥ду не обмежуЇтьс€ ≥нод≥ тривал≥стю в≥в≥секц≥њ, а доводитьс€ нер≥дко спостер≥гати тварина п≥сл€ операц≥њ прот€гом ц≥лих дн≥в ≥ тижн≥в. ” такому випадку тварини потрапл€ють в положенн€ х≥рург≥чних хворих, вил≥ковних або невил≥ковних ≥ за €кими встановлюЇтьс€ пильний догл€д. —уд€чи з того, що робитьс€ в кращих ≥ноземних ≥ рос≥йських лаборатор≥€х, сусп≥льство маЇ знати, що на чол≥ цих лаборатор≥й сто€ть люди не кровожерлив≥, що не в≥др≥зн€ютьс€ профес≥йноњ жорсток≥стю, а т≥льки мирн≥ труд≥вники науки, €к≥ мають одну лише мета - це розсл≥дуванн€ життЇвих функц≥й, неминуче пов'€зане з в≥в≥секц≥њ на тварин. якщо досл≥дник при пошуках за ≥стиною, згн≥тивши серце, ≥ приступаЇ до кровопролитноњ ≥ болючою в≥в≥секц≥њ, то розрадою йому служить лише те, що вона послужить в майбутньому на розширенн€ наших знань про €вища житт€ ≥ тим самим не залишитьс€ без насл≥дк≥в ≥ дл€ стражденного людства. ћи на початку вже показали те величезне значенн€, €ке мають в≥в≥секц≥њ дл€ розвитку наших б≥олог≥чних ≥ медичних знань, отже - €ку величезну корисн≥сть представл€ють в≥в≥секц≥њ в €кост≥ знар€дд€ досл≥дженн€. ѕротивники в≥в≥секц≥њ, очевидно, ≥гнорують все це. Ќа зак≥нченн€ зазначимо тут ще на брошуру в≥домого дерптського ф≥з≥олога ќлександра Ўм≥дта, написану у в≥дпов≥дь на претенз≥њ  урл€ндського товариства захисту тварин: "Zur Vivisectionsfrage" (1881, Dorpat u. Fellin).

 

Ѕ≥олог≥€

Copyright ¬© 2011-2015 –®–Ї–Њ–ї—П—А –£–Ї—А–∞—Ч–љ–Є.
All Rights Reserved.