Нейтронна зірка

Нейтронна зірка є типовим зоряним залишком, що є результатом гравітаційного колапсу масивної зірки під час вибуху наднової Типу II, Типу Ib і Ic. Подібні зірки містять майже одні нейтрони, які є елементарними частинками, що входять до складу атомних ядер. Нейтронні зірки дуже гарячі об'єкти та їх подальший колапс стримується принципом Паулі, який забороняє перебування двох нейтронів (фермі-частинки) з однаковими характеристиками в одному квантовому стані.

Типова нейтронна зірка має масу між 1.35 і 2.1 сонячних мас, і відповідним радіусом близько 12 км, при використанні рівнянь стану [1].

Щільність нейтронної зірки зростає зі зростанням її маси, і для більшості рівнянь стану, її радіус зменшується нелінійним чином. Наприклад, Теорія передбачає для 1.35 M зірки: FPS 10.8 km, UU 11.1 km, APR 12.1 km, і L 14.9 km. Для більш масивної зірки 2.1 M передбачення для радіуса: FPS невизначений, UU 10.5 km, APR 11.8 km, і L 15.1 km.

Навпаки, сонячний радіус приблизно в 60,000 разів перевищує ці розміри. Нейтронна зірка має щільності передбачені APR EOS: від Нейтронна зірка до Нейтронна зірка (Нейтронна зіркадо Нейтронна зірка перевищує сонячну щільність), і приблизно дорівнює середній щільності ядерної речовини Нейтронна зірка.

Щільність нейтронної зірки знаходиться в діапазоні від Нейтронна зірка і збільшується з глибиною до Нейтронна зірка або Нейтронна зірка глибоко всередині. Ця щільність приблизно еквівалентна масі всієї людської популяції, спресованої до розмірів цукрового кубика.

У загальному випадку, компактні зірки мають 1.44 сонячної маси (Чандрасекара межа), є білими карликами. У діапазоні від 2-х до 3-х сонячних мас (межа Толмана-Оппенгеймера-Волкова) можливе утворення кваркової зірки, однак це ще не доведено на практиці. Гравітаційний колапс завжди трапляється в разі перевищення в 5 разів сонячної маси зірки, що приводить до утворення чорної діри.

 
Copyright © 2011-2015 Школяр України.
All Rights Reserved.