загрузка...

Складне речення. Пряма мова

Складним називається речення, яке складається з двох або кількох об’єднаних за змістом та інтонацією граматичних основ (простих речень).

За способом зв’язку виділяють два типи речень: сполучникове і безсполучникове.

Кома ставиться між частинами складного речення перед усіма сполучниками (одиничними і повторювальними): Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

Кома не ставиться:

- між частинами складного речення перед одиничними сполучниками: і(й), та(і), або, чи, якщо обидві частини мають спільне слово або спільне підрядне речення: Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

- якщо обидві частини речення однотипні (питальні, спонукальні, окличні або називні речення): О котрій годині збираємось і куди поїдемо?

Розділові знаки в складносурядному реченні

Складносурядним називається складне речення, частини якого рівноправні за змістом і поєднуються за допомогою сурядних сполучників і, та, а, але, проте, зате, чи, або...або, то...то: Не стрічаються гори з горами, а братаються люди з людьми.

Між частинами складносурядного речення можуть ставитися кома, крапка з комою і тире.

Кома ставиться між частинами складного речення перед усіма сполучниками (одиничними і повторювальними): Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

Кома не ставиться:

- між частинами складного речення перед одиничними сполучниками: і(й), та(і), або, чи, якщо обидві частини мають спільне слово або спільне підрядне речення: Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташинка.

- якщо обидві частини речення однотипні (питальні, спонукальні, окличні або називні речення): О котрій годині збираємось і куди поїдемо?

Крапка з комою ставиться:

- якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або мають у своєму складі інші розділові знаки: То, бува, дощ холодний січе, а перестояти негоду немає де; то, бува, вітер осінній проймає до кісток, а обігрітися немає де.

Тире ставиться:

- якщо друга частина речення виражає наслідок, протиставлення або швидку зміну подій: Може вмерти і людина і розсипатися в порох — та горітиме на зорях велетенське її діло!

Розділові знаки в складнопідрядному реченні

Складнопідрядним називається складне речення, у якому одне речення підпорядковується другому, частини речення нерівноправні і з’єднуються сполучниками підрядності чи сполучними словами: що, як, якщо, тому що, немов, незважаючи на те що, перед тим як: Поезії Кобзаря народжені для того, щоб не вмирати ніколи.

Речення, від якого залежить інше речення, називається головним, а речення, яке підпорядковується головному, — підрядним. Підрядне речення може стояти після головного, перед головним, а також у середині головного.

Усі підрядні частини відокремлюються від головного речення комами. Якщо підрядні речення приєднується до головного складеними сполучниками (незважаючи на те що, через те що, внаслідок того що, в міру того як...), то кома ставиться або перед усім сполучником, або в середині нього: Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.

Кома не ставиться між частинами підрядного речення:

- якщо вони складаються з одного слова: Підв’язуючи світлий виноград, сміється дівчина не знати з чого;

- з’єднаними одиничним сполучником і (й), та (і), або, чи (або), якщо обидві частини мають спільне слово або спільну частину: Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мама.

 

Розділові знаки в безсполучниковому реченні

Безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без допомоги сполучників і сполучних слів: Степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. У безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире: У глибині лісу стукав дятел, пищали синиці.

 

Пряма мова. Розділові знаки при ній

Пряма мова — це чуже мовлення, передане точно (не змінно), з дотриманням інтонації від імені того, хто це сказав або написав. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить. Пряма мова може стояти після слів автора або перед ними, а може розриватися словами автора.

Розділові знаки при прямій мові:

1. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки і пишеться з великої букви. У кінці речення ставиться потрібний за змістом розділовий знак: знак оклику, знак питання, три крапки: А: «П (!?)». Дивуюсь, радію, у серця питаю: «Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?».

2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире. Слова автора пишуться з малої букви: «П», — а. «Хто творить розумну і добру людину — найкращий майстер», — таке було рішення стариків.

3. Якщо пряма мова розірвана словами автора, то на початку і в кінці прямої мови ставляться лапки. Інші розділові знаки ставляться так:

- якщо слова автора розділяють пряму мову, яка є одним реченням, то вони з обох боків виділяються комами і тире: «П, — а, — п». «Іди, доню, — каже мати, — не вік дівувати».

- якщо слова автора розділяють пряму мову на межі двох речень, то після першої частини прямої мови ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире, а після слів автора — крапка і тире. Друге речення прямої мови пишеться з великої букви. Лапки закриваються в кінці прямої мови: «П! — а. — П...». «Воскресни, Україно! — пристрасно молив Я. Гоян. — Воскресни в козацьких степах під своїм високим блакитним небозводом...»;

- коли одна частина слів автора належить до першої частини прямої мови (що стоїть до розриву), а друга — до другої, то після слів автора ставиться двокрапка і тире, пряма мова продовжується з великої літери: «П! — а: — П.». «Я чув про це, — сказав він і додав: — А хто не чув...»;

4. Якщо слова автора розірвані прямою мовою, після слів автора ставиться двокрапка, пряма мова береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) А: «П», а. Добре виявляє наше ставлення до паліїв війни вираз: «Хто взяв меч, від меча і загине», хоч меч аж ніяк не є зброєю сучасних бійців.

5. Коли є діалог, то замість лапок ставиться тире. Кожна репліка починається з нового рядка, а розділові знаки в реченні ставляться такі само, як при прямій мові:

Бабусю! — каже він. — Хотів я подивитися, чи дуже довгий світ.

Гай-гай! Дивився б із воріт, а лізти високо малому не годиться.

6. Якщо репліки беруться в лапки і записуються підряд без слів автора, то між ними ставиться тире. «На добридень, ти моя голубонько!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що сьогодні снилось тобі, любко?» — «Сон приснився, та дивненький дуже». — «Що ж за диво снилось тобі, мила?» — «Мені снились білії лелії..» — «Тішся, мила, бо лелія — квітка чистої та любої надії!».

 

 
загрузка...
Рідна мова 6 клас
Warning: session_write_close(): write failed: Disk quota exceeded (122) in /var/www/hvidu46/data/www/shkolyar.in.ua/libraries/joomla/session/session.php on line 529 Warning: session_write_close(): Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/hvidu46/data/mod-tmp) in /var/www/hvidu46/data/www/shkolyar.in.ua/libraries/joomla/session/session.php on line 529