Розділові знаки у реченнях із прямою мовою та при діалозі

Пряма мова — це висловлення певної особи, відтворене точно й передане від її імені. Слова автора, якими супроводжується пряма мова, вказують, кому вона належить. Пряма мова може стояти після слів автора і перед ними. Пряма мова береться в лапки і пишеться з великої букви. Після слів автора перед прямою мовою ставиться двокрапка, а в кінці прямої мови ставиться крапка або знак питання чи знак оклику: Я крикнув журавлю: «Візьми мою журу!».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться кома або знак питання чи знак оклику, а після них — тире. Слова автора після прямої мови починаються з малої букви: «Хто ти?» — пита вербова гілка.

Діалог — це розмова двох осіб. Діалог складається з реплік — слів, звернених до співрозмовника. Якщо кожна репліка діалогу починається з нового рядка, вона в лапки не береться, а на початку абзацу ставиться тире:

— Де це наш неслухнянець? Чи не викинув знову якогось коника? — стурбувався тато Гарбуз.

- Може, він з Огірочком грається, — мовила Гарбузиха.