Школяр України



Бондарівна, Українські народні балади

 

У містечку Богуславку Каньовського пана
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.

У містечку Богуславку сидить дівок купка,
Межи ними Бондарівна, як сива голубка.

Прийшов до них пан Каньовський та й шапочку ізняв,
Обійняв він Бондарівну, та й поцілував.

«Ой не годен, пан Каньовський, мене цілувати,
Тільки годен, пан Каньовський, мене роззувати.»

Ой шепнули люди добрі Бондарівні тихо:
«Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!»

Ой тікала Бондарівна з високого мосту;
Сам а ж вона хорошая, хорошого зросту.

Ой тікала Бондарівна помежи горами,
А за нею два жовніри з голими шаблями.

Ой тікала Бондарівна помежи крамниці, —
Прицілився пан Каньовський з срібної рушниці:

«Ой, чи хочеш, Бондарівно, ізо мною жити,
А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?»

«Ой волю ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити,
Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!»

Ой як тільки Бондарівна та цеє сказала,
Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала…

 

 

Copyright © 2011-2017 Школяр України.
All Rights Reserved.