Школяр України



Пісня про рушник, Андрій Малишко

 

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

 

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

 

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

 

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

 

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

 

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

 

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

 

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

 

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

 

 

Copyright © 2011-2017 Школяр України.
All Rights Reserved.