Школяр України



Біографії письменників

 

Микола Вороний

(1871-1938)

Талановитий поет і критик, історик і діяч українського театру, глибокий знавець драматичних творів автор, журналіст народився 24 листопада 1871 року на Дніпропетровщині в родині ремісника. Освіту здобував у ремісничих училищах Харкова та Ростова. Через революційну діяльність був під наглядом поліції. Навчався у Львівському та Віденському університетах. Його життя пов’язане з театром. Був режисером в українському театрі «Руська бесіда» актором у М. Кропивницького, П. Саксаганського. У 1920 році емігрував за кордон. Наприкінці 20-х років повернувся в Україну, працював у театрі. У 30-х роках був репресований.

Вірші М. Вороного дуже патріотичні, сповнені глибокої шани до рідного краю.

Тарас Шевченко

(1814-1861)

Народився  майбутній поет 9 березня 1814 року у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії. Через два роки родина переїхала до села Кирилівки. Шевченко рано залишився круглим сиротою. Початкову освіту він здобув у школі сільського дяка. Служив при панові Енгельгарду козачком пан Енгельгардт помітив талант до малювання у свого слуги і віддав його на чотири роки до живописця, цехового майстра В. Ширяева.

Друзі Т. Шевченка подбали про визволення його з кріпацтва. Це сталося 1838 року. У 1840 році вийшов у світ «Кобзар». Т. Шевченко закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, взяв активну участь у таємному анти кріпацькому товаристві - Кирило Мифодіївському братстві. У 1847 році за написання бунтівних віршів та участь у Кирило Мифодіївському братстві його заслано солдатом в Оренбурзький окремий корпус і заборонено писати й малювати. У 1857 році Т. Шевченкові дозволено повернутись із заслання. Десятирічне тяжке заслання стало причиною передчасної смерті Т. Шевченка. Помер поет 10 березня 1861 року. У травні того ж року прах Шевченка перевезли в Україну і 22 травня поховали на Чернечій горі поблизу Канева. Могила великого поета стала священним місцем.

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)

(1871-1913)

Народилася у місті Новоград-Волинському в дворянській родині. Її мати була також письменницею відомою під ім’ям Олена Пчілка. Дитинство Лесі проходило в мальовничому волинському селі Колодяжному, серед розкішної природи в товаристві сільських дітей. У 1881 році Леся застудилася і важко захворіла – недуга ніколи більше не покидала її тому вона не відвідувала школу, освіту здобула самотужки, з допомогою батьків. Любила грати на фортепіано, сама пробувала писати музику. У 19 років для молодшої сестри написала підручник «Стародавня історія східних народів», що в 1918 році був виданий як підручник для національної школи псевдонім обрала під впливом рідного дядька Михайла Драгоманова.

Вірші Лесі Українки надзвичайно ліричні сповнені романтичного пафосу, оптимізму і життєлюбства.

Володимир Винниченко

(1880-1951)

Прозаїк, драматург, голова українського уряду часів Центральної ради. У 1921 році виїхав за кордон і до кінця своїх днів проживав на півдні Франції.

Велика і різноманітна творча спадщина митця. Вона налічує близько п’ятдесяти оповідань, близько п’ятнадцяти романів і повістей, двадцять п’єс. Серед повістей і романів особливе місце посідають твори для дітей: «Кумедія з Костем», «Бабусин подарунок», «Федько-хламидник», «Віють вітри, віють буйні…» - ці та інші оповідання, попри весь трагізм зображеного, реалістично і психологічно достовірно відтворюють картини життя, близькі та зрозумілі та сучасному юному читачеві.

Спиридон Черкасенко

(1876-1940)

Драматург, прозаїк, поет. Народився в м. Новому Бузі на Херсонщині у селянській родині. Після закінчення вчительської семінарії викладав у школах Катеринославщини, Донбасу. Писав підручники для дітей. В 1920-х роках жив на Закарпатті, в Ужгороді, потім переїхав до Праги, де жив до кінця життя.

Творчість письменника почалась із творів для дітей. Оповідання і казки С. Черкасенка популярні серед маленьких читачів.

Станіслав Чернілевський

(Народився 1950 р.)

Поет, кіносценарист. Народився в с. Жвані на Вінниччині в багатодітній родині. Дуже рано втратив батька. Середню освіту здобув у школах-інтернатах. Закінчив факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Є лауреатом премії імені Василя Симоненка.

Олександр Довженко

(1894-1956)

письменник, сценарист, кінорежисер, заслужений діяч мистецтв УРСР. Народився на Чернігівщині. Закінчив Сосницьке міське училище та Глухівський учительський інститут. У 1914-17-х роках вчителював викладаючи історію, географію, природознавство, фізику, гімнастику. У 1921-22-х роках перебував на дипломатичній роботі у Варшаві і Берліні. У 1926-28 роках працював на Одеській кінофабриці художніх фільмів. В роки Великої Вітчизняної війни був військовим кореспондентом.

З О. Довженком пов'язаний новий етап у розвиткові українського кіно. Великий талант кіномитця і письменника, новаторство в творчості, непримиренність до зла, любов до природи й рідного народу, закоханість у Десну, Україну, чесність, благородність і висока інтелектуальність – усе це поставило Довженка в ряд найвидатніших митців і культурних діячів мистецтва і культури діячів світу.

Ліна Костенко

(Народився 1930 р.)

Поетеса, «Королева української поезії» ХХ століття. Народилася в місті Ржищеві на Київщині в родині учителів. Закінчила Московський літературний інститут. Працювала на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка як сценарист. Збірки «Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Вибране» та інші засвідчили про потужний поетичний талант письменниці. Її вірші перекладено англійською, німецькою, французькою, російською, польською та багатьма іншими мовами.

Пише Ліна Костенко і для дітей. Її маленькі герої незрадливі, довірливі діти сонця, що цікавими очима відкривають для себе великий світ, сповнений краси і таїни, радіють кожній щасливій миті свого життя. Однак всі вони різні, бо кожна людина, навіть якщо вона ще й маленька,  - то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини – то ще й шлях самоствердження.

Євген Гуцало

(1937-1995)

Прозаїк, поет, кіносценарист. Народився в селі Старому Животові на Вінниччині в родині вчителів. Закінчив Ніжинський педінститут імені М. Гоголя, проте завжди мріяв про журналістику. Працював у редакціях газет і журналів, постійно спілкуючись з різниим людьми по всій Україні. Це давало щедрий матеріал для створення художніх творів. Багато писав і для дітей (книжки «Олень Август», «Пролетіли коні», «Жовтий гостинець», «З горіха зерня» та інші). До світу  дитинства письменник часто повертався на різних етапах свого літературного шляху. Дитяча проза привертає увагу поетизованим зображенням стосунків між людьми. Є лауреатом Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка.

Ірина Жиленко

(Народилась 1941 року)

Народилася в м. Києві. Закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Працювала вихователькою в дитячому садку, а потім у редакціях газет і журналів. Перша книга виданих віршів була для дітей – «Достигають колосочки». Для дітей Ірина Жиленко ніколи не стомлюється писати, навпаки, багато її «дорослих» віршів пронизані теплими спогадами про дитинство, бо воно для неї «святкова казка».

Ігор Калинець

(Народився 1939 року)

Народився на Львівщині. Закінчив Львівський університет у радянські часи переслідувався владою, відбував покарання у засланні на Уралі та в Забайкаллі. За збірку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» удостоєний національної премії імені В. Стуса і доробку поета є книжки і для дітей: «Книжечка для Дзвінки». Дзвінкою названо дочку Ігоря Калинця. Для неї зовнішній світ поставав багатобарвним, багатоголосим, дивовижно-загадковим. Тобто – образним. Він пробуджував найкращі почуття, що робили її душу чистішою, добрішою, а тому і щасливою.

Емма Андієвська

(Народилася 1931 року)

Народилася в місті Донецьку. Коли їй виповнилося 12 років, родина виїхала за кордон. Жила в Парижі Нью-Йорку (має американське громадянство), уже багато років проживає у м. Мюнхені, що в Німеччині. Автор близько 20-ти поетичних збірок, кількох романів, новел і казок. Одержала престижну міжнародну премію Антоновичів за «Роман про людське призначення». Виставки її малярських робіт проходили у багатьох країнах світу США, Канаді, Німеччині, Франції, Австралії, Бразилії, Швейцарії, а також і на батьківщині. Яку українська письменниця і художниця дуже любить відвідувати.

Всеволод Нестайко

(Народився 1930 року)

Народився в місті Бердичеві на Житомирщині в родині службовців. Перш ніж стати дитячим письменником, закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», улюбленими стали для юних читачів такі оповідання, як: «В країні сонячних зайчиків», «Космо-Натка», «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Тореадори з Васюківки» та багато інших. Популярність цього письменника поширилася далеко за межі України. За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» він удостоєний премії імені Лесі Українки. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури цю книжку включено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена.

Віктор Близнець

(1933-1981)

Народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині в багатодітній родині селян-колгоспників. Змалечку зазнав багато горя – народився в рік голодомору закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Працював у редакціях газет і журналів, редагував художні твори. Найпопулярніші твори: повісті «Паруси над степом», «Землянка», «Древляни», «Звук павутинки», «Женя і Сенько». спеціально для дітей переклав із давньоруської сучасною українською мовою літопис «Повість минулих літ».

Ярослав Стельмах

(1949-2001)

Народився в місті Києві в родині відомого українського письменника М.Стельмаха закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем відомий як драматург. Писав і прозу і оповідання, повісті для дітей («Химера лісового озера», «Якось у чужому лісі») – із захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими по статтями маленьких героїв.

Леонід Глібов

(1827-1893)

Байкар і поет. Народився Леонід Іванович Глібов у селі Веселому Подолі на Полтавщині в родині поміщицького управителя. Вчився майбутній поет спочатку дома, а в 1840 році – в Полтавській гімназії, та Ніжинському ліцеї вищих наук. Працював викладачем історії та географії. Впродовж життя написав більше 100 байок. Глібов автор таких ліричних віршів, як «Журба», («Стоїть гора високая»), «Вечір», «Пісня», що стали популярними піснями.

Протягом останніх років життя багато писав для дітей – понад 50 загадок, відгадки, віршовані казки, акровірші, пісні-жарти, надруковані під псевдонімом Дідусь Кенар. У них розкривається великий довколишній світ, у якому повинні перемагати добро, любов, працелюбство.

Степан Руданський

(1834-1873)

Поет народився в селі Хомутинцях на Вінниччині в родині сільського священика. Закінчив бурсу, Кам’янець-Подільську духовну семінарію. Усупереч волі батьків вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Працював лікарем у місті Ялта. Там були написані всі основні твори. Він залишив велику і багатожанрову спадщину: ліричні вірші, балади, поеми, казки, байки. Однак серед цих творів особливе місце посідають співомовки, які вперше у світовій літературі започаткував наш славний поет.

Степан Васильченко

(1879-1932)

Прозаїк, народився в місті Ічні на Чернігівщині. Закінчив учительську семінарію, учителював на Київщині та Полтавщині. У 20-х роках завідував дитячим будинком. Впродовж кількох років писав повість про Тараса Шевченка, але завершив лише першу частину («В бур’янах»), де розповів про дитинство поета.

Тематика його творчості різноманітна але особливе місце посідають в ній твори про дітей і для дітей. Його перу належать такі твори про дітей, як: «Приблуда», «Олив’яний перстень», «Неслухняний глечик», «Циган», «Роман», «Бусурмен» та багато інших.

Степан Олійник

(1908-1982)

Український письменник-гуморист. Автор великої кількості сатири і гумору, що виходили друком у різний час, постійно були популярними серед читачів.

Сміх у його творах доброзичливий, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей.

Павло Глазовий

(Народився 1922 році)

Письменник-гуморист, народився на Миколаївщині. Закінчив Київський педагогічний інститут. Майстер гумору і сатири. Автор книжок для дітей «Іванець-Бігунець», «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу». Багато своїх віршованих надрукував на сторінках відомого «Сміхового» журналу «Перець».

 

 

Copyright © 2011-2017 Школяр України.
All Rights Reserved.