Школяр України



Про Вавилонську вежу

Бут. 11:1-11
Ви знаєте, що Ной мав три сини: Сим, Хам і Яфет. Після потопу він мав багато дітей, земля знову була заселена людьми.
Невдовзі виявилося, що і після потопу люди не стали кращими, як до потопу. Найвідомішим чоловіком на той час був Німрод. Він був внуком Хама, сина Ноя. Німрод був надзвичайно мужнім, сильним і спритним. Він дуже любив полювання. В цьому не було нічого поганого, тому що корисно і необхідно було знищувати хижих звірів. Німрода під час полювання супроводжувало багато людей і вони називали його: «Сильним звіроловом перед Господом». Але, незважаючи на таку назву, Німрод був великим ворогом Бога.
Мисливці переслідували диких звірів повсюди. Одного разу вони підійшли до широкої низини неподалік від ріки Євфрат. Ця рівнина називалася Сенаарською. Там ці люди і замешкали. Це була плодюча, чудова і тіниста сторона — тому мисливці і вибрали її. Спочатку вони мешкали в наметах, але потім почали будувати будівлі. Та на тому місці було обмаль каміння, але вони вміли випалювати цеглу з глини, якої було там вдосталь. Вони сказали один одному: «Зробимо цегли й випалимо її вогнем». Вони розім’яли глину, — наповнили нею форми, а потім, склавши разом, розпалили вогонь посередині.
Яким чином вони скріплювали глину? Вони знайшли липучу речовину, званою смолою. Цю смолу вони вживали для з’єднування цеглин.
Ці люди ревно займалися будуванням своїх домів, та в серцях вони мали горді помисли: збудувати велике місто і всім там поселитися. Вони хотіли цим прославити себе і налякати сусідів своїх. Щоб надати грізного вигляду своєму місту, вони надумали збудувати високу башту до небес. З височини цієї башти вони мали надію побачити, коли будуть наближатися їхні вороги. Однак самі вони не прагнули жити на тому місці, вони говорили самі собі: «Прославимо себе до того, як ми розпорошимося по всій землі». Та Бог бажав, щоб вони були розпорошеними, а те, що Бог задумав, завжди повинно здійснитися. Господь знав, що це буде недобре, якщо нечестиві зберуться разом і будуть жити, допомагаючи один одному робити зло. Тому Бог сказав: «Зійдемо з неба».

Кому це сказав Бог? Своєму улюбленому Синові, Котрий разом з Ним перебуває на небі. Йому також свого часу Господь сказав: «Створимо людину».
Господь мав особливий план, як саме перешкодити людям побудувати це місто. Богові легко зупинити будь-яку діяльність людини. Що ж це був за план?
Може Бог мав на увазі послати громи і блискавки, щоб налякати будуючих? Або град, який побив би їх і зруйнував би їхні будівлі? Чи може так, щоб люди пересварилися між собою і знищили один одного? Ні. Бог вирішив припинити побудову міста, зробивши так, щоб люди забули свою рідну мову і почали промовляти слова, що їх інші не розуміли. Таким чином, вони не могли розуміти один одного і не могли допомагати один одному, так що праця їхня повинна була б припинитися. Люди змушені були відмовитися навіть від самої думки продовжувати будування міста і башти. Та частина міста, що вже була побудована, відома під назвою «Змішання» або «Вавілон». По тому вони розійшлися по всіх усюдах і поселилися в різних країнах. Раніше вони розмовляли однією мовою, їм було приємно жити. Тепер Господь розпорошив їх по всій землі.
Господь примушує їх робити саме те, що вони не бажали робити тому, що вони не можуть протистати Господнім вирішенням. Це добре, що вони не змогли об’єднатися для спільного проживання, бо скільки б зла вони причинили б народові Божому. Згодом, на місці недобудованої башти, виникло місто Вавілон. Там творилося багато зла. Так гадають, що башта міста була храмом поганського божка Бела або Ваала.
Врешті-решт місто Вавілон стало найбільшим містом, але і самим нечестивим містом на землі.

 

Copyright © 2011-2017 Школяр України.
All Rights Reserved.