Школяр України



Про потоп на землі

Бут. 6
Адам і Єва мали численних нащадків. Коли Адам, Єва, Каїн і Сиф померли, на землі було вже багато людей. Благочестивими чи нечестивими були ці люди? Спочатку більшість із них боялася Бога і служили Йому, але поволі всі люди стали нечестивими, всі — окрім одного, Ноя. Апостол Петро називає Ноя «проповідником правди» (2 Петра 2:5). Дух Божий панував у серці його, і він любив Бога.
Господь розгнівався на нечестивих людей і вирішив покарати їх. І промовив Бог до Ноя: «Я наведу на землю потоп, щоб знищити всяку плоть, в якій перебуває дух життя: врятуєшся тільки ти з жінкою і дітьми твоїми». Потім Бог наказав Ною збудувати — великий ковчег. Що таке ковчег? Ковчег — це човен або корабель. Ной збудував великого ковчега, який повинен був плавати на поверхні вод, коли Бог послав на землю потоп. Ной зробив ковчег із дуже міцного дерева. Для цього він зрубав багато дерев, настругав багато дощок. Збоку Ной зробив у ковчезі двері, а вгорі — вікно. Ной говорив навколишнім людям, що Бог винищить весь світ потопом, і радив їм залишити злі справи свої і повернутися до Бога. Але ніхто не слухав його. Люди продовжували безпечно їсти і пити, не думаючи про Бога, не намагаючись догодити Йому. «Як було за днів Ноєвих до потопу всі їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчега», і не знали, аж поки потоп не прийшов і всіх не забрав». «Бог не помилував першого світу, але у восьми душах зберіг сім’ю Ноя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих» (2 Петра 2:5). Бог не бажав, щоб всі тварини, всі птахи, всі комахи безслідно щезли на землі (тому Він наказав Ною взяти по декілька пар всякого роду тварин, птахів і комах і привести їх до ковчегу. Всіх цих тварин Ной привів до ковчегу, взявши з собою хлібні зерна, плоди і сіно, щоб годувати в ковчезі тварин Потім увійшов до ковчега й сам Ной із дружиною і з трьома синами з їхніми дружинами. Отже, в ковчезі їх виявилося восьмеро. Але Ной не зачиняв двері ковчегу. Сам Бог зачинив їх, і Ной знав, що він не має права відчиняти двері до того часу, коли він отримає веління Боже.

Тоді почався великий дощ, який не переставав ні вдень, ні вночі. Що сталося з нечестивими мешканцями землі? Як повинні були вони жалкувати, що не послухали умовлянь Ноя! Вони вилазили на дерева, але вода швидко досягала їх і там, вони піднімалися на вершини недоступних гір — вода й там їх досягала, тому що сорок днів і сорок ночей безперервно лив дощ. Загинули всі тварини, всі птахи, всі люди дорослі і діти, всі живі істоти, за винятком тих, що перебували в ковчезі. Нарешті нічого не можна було побачити, крім води і ковчега, який плавав на поверхні води. Коли дощ зовсім перестав, Ной захотів дізнатися, чи щезла вода. Він вибрав із птахів, які знаходилися на ковчезі, крука і випустив його у вікно. Крук — дикий птах, тому він не любив залишатися у ковчезі. І хоча дерева ще не з’являлися з-під води, крук не повернувся в ковчег до Ноя, але прилітав і відлітав, допоки земля не просохла від води. Коли Ной побачив, що крук не повернувся, він вибрав із своїх птахів голубку. Голубка — покірлива пташина. Ной випустив її через вікно, але голубка не знайшла місця відпочинку для своїх ніг і повернулася назад, він простягнув руку і взяв її до ковчегу. Ной зволікав ще сім днів і тоді знову випустив голубку із ковчегу. Тепер голубка побачила, що верхів’я дерев з’явилися з-під води, та вона не захотіла залишитися поза ковчегом, але зірвала дзьобиком свіжий маслиновий листочок і принесла його в роті до Ноя, який, певно, дуже любив свою приручену пташину. Ной чекав ще сім інших днів і тоді знову випустив голубку, але цього разу вона вже не повернулася до нього. Таким чином, Ной дізнався, що земля вже просохла. Тепер він чекав, коли Бог скаже йому вийти із ковчега. І вийшли з ковчега тварини, і вилетіли птахи з радістю і розташувалися на деревах. Ной знову й знову бачив перед собою зелені горби і родючі пасовиська: але, де були нечестиві мешканці землі? Вони більше не існували. Ной зрозумів усю глибину милосердя Божого, Який урятував його від потопу. Із купи каміння він склав жертовника: він узяв потім декілька тварин та птахів і приніс їх в жертву Богові. Господеві була приємна ця жертва. Потім Бог дав Ною втішну обітницю. Він сказав: «Не буде вже потопу для спустошення землі. Коли буде лити дощ, не бійся, що настане потоп. Після дощу поглянь на небо: — Я покладу райдугу (веселку) Мою в хмарині, вона буде знаком заповіту між Мною і між землею, і буде нагадувати обітницю Мою».
Нарешті Бог сказав: «Вийди із ковчега ти і дружина твоя і сини твої і їхні жінки. Виведи з собою всіх тварин і птахів, і всіх гадів, що плазують по землі».

 

Copyright © 2011-2017 Школяр України.
All Rights Reserved.