Плауноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні. Середовище існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. Значення вищих спорових рослин у природі

Відділ Плауноподібні. Загальна характеристика. Сучасні Плауноподібні — нащадки найдавніших вищих спорових рослин, в яких в життєвому циклі переважає нестатеве покоління, тобто спорофіт. Листостеблові, зелені, добре розвинені особини плаунів, що мають кореневу систему, утворену додатковими коренями, — це і є спорофіти.

Плауноподібні, в основному, вимерли ще в карбоні палеозойської ери. Це були могутні де­рева та кущі, вони відіграли важливу роль в утворенні покладів кам’я­ного вугілля (лепідодендрони, сигілярії та ін.). Сучасні плауноподібні — виключно трав’янисті рослини, переважно багаторічні, з повзучим стеблом, що вилчасто галузиться, та зі спірально розташованими на ньому дрібними листками. Деякі спрямовані вгору пагони на верхівках мають спороносні колоски, утворені видозміненими листочками — лусочками; з їх верхнього боку розміщені спорангії. Плауни поділяють на рівноспорові та різноспорові. Різноспорові (наприклад, плаунець-селягінела) мають мікроспори та мегаспори — різні за розміром і якістю; з них виростають різностатеві гаметофіти (статеве покоління) — це дводомні рослини. Рівноспорові — однодомні. Із однодомних у лісах поширений плаун булавовидний. Спорофіт плауна — зелена рослина типової будови плаунів. Гаметофіт (або як його ще називають — заросток) розвивається під землею, він бурого кольору, не фотосинтезує, живиться гетеротрофно, живе в співдружності з грибами протягом 15–18 років. Ось чому у плаунів добре розвинене вегетативне розмноження. У дводомних плаунів заростки розвиваються під оболонкою спори за рахунок її поживних речовин протягом кількох тижнів. Сучасні плауноподібні налічують близько 1300 видів. Зустрічаються вони і в помірній зоні, і в тропіках.  Роль плауноподібних сьогодні невелика. Спори плаунів, які мають 50 % невисихаючої олії, використовують у фармакології (як дитячу присипку), у металургії при витонченому литті (обсипають стінки формочок) та в піротехніці (для феєрверка). Неперевершене значення давніх плаунів як утворювачів вугілля. Сучасні плауни в Україні — рідкісні рослини, вони занесені до Червоної книги.

Відділ Хвощеподібні. Сучасні види хвощів — це багаторічні трав’янисті рослини, їх понад 30 і об’єднані вони в один рід — Хвощ. Серед давніх вимерлих рослин були дерева і кущі — усі вони відіграли важливу роль в утворенні кам’яного вугілля. Хвощеподібні мають спільні риси з плауно­подібними, та є і відмінності.Сучасні хвощеподібні не відіграють значної ролі у природі, хоча і розповсюджені на всіх материках, ви­ключаючи Австралію. Їх можна зустріти у вологих лісах, на болотах і луках. Відома багатьом рослина хвощ польовий (у народі — польова сосонка) росте на кислих ґрунтах і є бур’яном. Та цю рослину використовують у медицині як сечогінний та кровоспинний засіб. Давні, вимерлі хвощі мають важливе значення, бо разом з іншими рослинами утворили поклади вугілля.

Відділ Папоротеподібні. Папоротеподібні, які з’явилися понад 400 млн років тому, — найбільший відділ серед  вищих спорових рослин за кількістю видів (близько 10 тис.). Папороті помірної зони — багаторічні трав’янисті рослини з великими розсіченими (іноді ці­лісними) листками, що відходять від підземного видо­зміненого пагона — ко­реневища. У ґрунт від кореневища відходять додаткові корені. Молоді листки равликоподібно закручені, листок наростає верхівкою і в процесі росту розкручується. Так виглядають особини спорофіту. На нижньому боці листкової пластинки розміщені бурі горбочки — купки спорангіїв, укритих особливим покривальцем. При дозріванні спорангії лопаються по кільцю (своєрідний утвір, допомагає розсіюванню спор) і спори розсіюються. У сприятливих умовах зі спори виростає гаметофіт (заросток). Є рівноспорові папороті. Рівноспорові мають однодомні гаметофіти, різноспорові — дводомні гаметофіти. У лісової рослини щитника чоловічого гаметофіт одно­домний, серцеподібної форми з ризоїдами, утворює жіночі та чоловічі статеві органи, в них — статеві клітини. Для запліднення обов’язково потрібна вода. Із заплідненої яйцеклітини (зиготи) утворюється зародок, який проростає в нову зелену рослину — спорофіт. У лісах України зустрічається ще папороть-орляк, безщитник жіночий тощо, у річках — водяна папороть-сальвінія плавуча. Папороті зустрічаються практично на всіх континентах. Та найбільше їх видове різноманіття в тропічних лісах: там є трав’янисті форми, деревоподібні, мани (мають витке стебло) тощо. Розквіт папоротеподібних припадає на другу половину палеозою, а в кінці ери більшість їх вимерла, утворивши з рослинами інших відділів великі запаси кам’яного вугілля. В Україні це Донецький кам’яновугільний басейн. Кам’яне вугілля застосовують як паливо, з нього видобувають горючий газ, використовують як сировину для виробництва пластмас, фарб, ліків.