загрузка...
Error writing file '/tmp/MYstffs8' (Errcode: 122) SQL=select * from jos_ijseo_keys as a where 1<=(SELECT DATEDIFF('2014-11-23 11:51:18',a.checkdate)) order by checkdate limit 0,5 Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /var/www/hvidu46/data/www/shkolyar.in.ua/plugins/system/ijseo.php on line 350

Найпростіші. Загальна характеристика та різноманітність найпростіших — мешканців прісних водойм, морів та ґрунту

У світовій фауні налічується близько 70 тисяч видів одноклітинних тварин, з них в Україні — близько 1500.

Майже всі найпростіші мають мікроскопічні розміри (від 2 мкм до 0,2 мм), серед них трапляються й колоніальні форми (вольвокс). Живуть одноклітинні у прісних (амеба звичайна, евглена зелена, інфузорія-туфелька, вольвокс) та морських водоймах (форамініфери, променяки), у ґрунті (деякі види амеб, джгутикових, інфузорій). Багато з них ведуть паразитичний спосіб життя (лямблії, трипаносоми, малярійний плазмодій). У поширенні найпростіших вирішальне значення має волога.

Найпростіші — це представники тваринного світу, що перебувають на клітинному рівні організації. Морфологічно вони становлять одну клітину, а функціонально — цілісний організм. Тому клітина найпростіших побудована значно складніше, ніж клітина багатоклітинного організму. Це пояснюється тим, що клітини багатоклітинних організмів виконують лише певні функції, тоді як одна клітина найпростіших виконує всі життєві функції, притаманні цілісному організму: живлення, рух, виділення, дихання, розмноження тощо.

Особливості будови та життєдіяльності одноклітинних організмів

Клітина найпростішого, як і будь-яка еукаріотична клітина, має загально­клітинні органели. У цитоплазмі найпростіших виділяють два шари: зовнішній — ектоплазму та внутрішній — ендоплазму. Крім того, у найпростіших є характерні лише для них органели: руху (псевдоніжки, джгутики, війки), травлення (травні вакуолі, у інфузорії — клітинний рот, глотка), виділення та осморегуляції (скоротливі вакуолі). Клітина одноклітинних тварин містить одне (амеба, евглена) чи кілька (інфузорія) ядер. Переважна більшість одноклітинних має здатність рухатися. За допомогою тимчасових випинів цитоплазми — несправжніх ніжок (псевдоніжок) переміщуються найпростіші, позбавлені щільної клітинної оболонки (амеби). Швидкому пересуванню одноклітинних сприяють джгутики (евглена зелена) та війки (інфузорія-туфелька).

Способи живлення найпростіших різноманітні. Більшість із них живляться гетеротрофно. У амеби їжа потрапляє в цитоплазму за допомогою псевдоподій, що захоплюють її. У інфузорії коливання війок спричиняє по­трапляння їжі в клітинний рот і глотку. Перетравлення їжі відбувається в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі виводяться з клітини у будь-якому місці, до якого підходить травна вакуоля (амеба) або через особливі отвори (порошиця у інфузорії-туфельки). Серед одноклітинних тварин є види, які живляться як зелені рослини (вольвокс). У їх цитоплазмі є хроматофори — органели з фотосинтезуючими пігментами. Для деяких джгутикових, що мають хроматофори (евглена зелена), характерний змішаний (міксотрофний) тип живлення. На світлі вони здатні до фотосинтезу, а в темряві живляться готовими органічними речовинами.

Дихання здійснюється шляхом надходження кисню через усю поверхню клітини. Він окислює складні органічні речовини до СО2, Н2О та інших сполук. При цьому вивільняється енергія, що використовується для процесів життєдіяльності тварин.

Виділення продуктів життєдіяльності відбувається через скоротливі вакуолі. За їх допомогою підтримується постійний осмотичний тиск усередині клітини. Скоротлива вакуоля виконує функцію відкачування води, що постійно потрапляє у клітину за законами космосу. Така осморегуляція характерна для прісноводних одноклітинних, у цитоплазмі яких міститься більше солей, ніж у довкіллі. У морських і паразитичних форм скоротливих вакуоль немає, оскільки концентрація солей у довкіллі не менша, ніж усередині організму.

Для найпростіших характерні нестатевий та статевий способи розмноження. Нестатеве розмноження здійснюється шляхом поділу та брунькування. Найчастіше розмножуються одноклітинні поділом материнського організму на дві дочірні клітини. Для інфузорії-туфельки, крім поділу, характерний статевий процес, під час якого дві інфузорії тимчасово сполучаються між собою та обмінюються малими ядрами. Таким чином інфузорії обмінюються генетичною (спадковою) інформацією, що міститься в їх ядрах.

Одноклітинним властива подразливість — відповідь-реакція організму на зовнішні впливи. Несприятливі умови зовнішнього середовища одноклітинні переносять у стані цисти — клітина округлюється, стискується, втягує органели руху і покривається товстою оболонкою.

Найпростіші поширені по всій земній кулі. До них належать вільноживучі та паразитичні види. За особливостями будови одноклітинні поділяються на кілька типів: Cаркоджгутикові, Споровики, Інфузорії. Живлячись здебільшого мікроорганізмами та органічними рештками, найпростіші включають їх у загальний процес кругообігу речовин у біосфері. Самі ж вони є кормом для деяких ракоподібних, молюсків, мальків риб. Помітна їхня роль у самоочищенні водойм. Процеси ґрунтоутворення також здійс­нюються за допомогою найпростіших. Джгутикові одноклітинні служать для біологічної оцінки ступеня чистоти водойм (біодіагностики). Форамініфери та променяки відіграють значну роль в утворенні відкладень крейди та вапняку, що є цінними будівельними матеріалами.

Паразитичні види (амеба дизентерійна, малярійний плазмодій, трипаносоми, лямблії, лейшманії) викликають небезпечні захворювання людини та свійських тварин, однак деякі з них є перспективними для створення біологічних методів боротьби зі шкідниками.

 
загрузка...
Warning: session_write_close(): write failed: Disk quota exceeded (122) in /var/www/hvidu46/data/www/shkolyar.in.ua/libraries/joomla/session/session.php on line 529 Warning: session_write_close(): Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/hvidu46/data/mod-tmp) in /var/www/hvidu46/data/www/shkolyar.in.ua/libraries/joomla/session/session.php on line 529